PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Вища освіта за кордоном: історії українців, котрі вчаться у Європі

Вчора вони студіювали в Україні, а нині є студентами європейських вузів. У сенсі освіти їхній світ перевернувся. Факти ICTV зібрали чотири історії колишніх українських студентів, які сьогодні здобувають освіту у ЄС.

Ми спеціально запросили молодих людей, котрі вчилися або ще вчаться в Україні, адже все пізнається у порівнянні. І враження їхні є яскравими і навіть експресивними. У матеріалі – досвід Каріни Василенко, Софії Євдокимової, Ганни Власюк та Лідії Акришори. Усім дівчатам ми поставили однакові питання: про вуз, формат навчання, занять і екзаменів, стипендії, програми для студентів, пільги, всілякі можливості. Поцікавилися про викладачів, співвідношення теорії з практикою, про змогу працювати під час семестру, перші wow і перманентні wow.

Вища освіта у Німеччині

Каріна Василенко. Має диплом Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Туган-Барановського, спеціальність – Менеджмент у туризмі.  Наразі дівчина мешкає, працює і вчиться у Німеччині, Мюнхені. Магістрантка Інституту іноземних мов і перекладачів.

Формат навчання і сесія

Дівчина вчиться на першому році магістратури, її спеціалізація – Інтеркультурні комунікації і модерація. Навчання коштує 500 євро на місяць. Пари проходять у середу, четвер і п’ятницю, а понеділок з вівторком – вихідні.

Який формат навчання? Це лекції і практичні, протягом першого семестру Каріна пройшла дев’ять предметів. Зимовий семестр триває з 1 жовтня й до початку лютого. Далі – іспити й канікули до 15 березня. Літній семестр стартує з 15 березня і завершується на початку липня, далі – сесія і канікули до 1 жовтня.

Наскільки навчання є близьким до реального життя? Чи дає воно практичні навички? Студентка каже, що на парах вони аналізують кейси з реальної практики. Це ті моменти, з якими студенти можуть стикнутися у роботі за своїм напрямком.

Дівчина акцентує, що відвідування необов’язкове. У кожного предмету є свої вимоги: іспит або семестрова письмова робота на обрану тему. Контрольних робіт протягом семестру нема.

З сесією тут також своя історія. На неї треба завчасно записатися, а на кожен предмет – окремо зареєструватися у особистому кабінеті студента на сайті університету. Іспити письмові й тривають годину, а результати знаходиш через два тижні у особистому кабінеті на сайті.

Викладачі

Запитуємо у Каріни, якими є викладачі, чим вони дивують, вражають.

Викладачі роблять предмет максимально цікавим. Нема такого, що відчитав нудне й пішов додому. Тим паче, наприкінці семестру студенти заповнюють анкету про кожного викладача. У анкеті цілий ряд питань про що сподобалося, а що ні. Ймовірно, це впливає на імідж викладача у подальшому. Тому вони стараються, готують цікаві задачі й приклади із життя. А ще вони ставляться до студентів із великою повагою. Я не знаю, як у державних вузах, але в нашому – так. На пару йдеш мов на свято. Якщо є труднощі, то спокійно можна писати викладачеві на пошту або поспілкуватися після пари. Був випадок, коли викладач організував з нами зустріч перед іспитом, де відповів на всі питання.

Стипендії, пільги, програми, активності

Також студентка розповідає Фактам про стипендію, пільги, всілякі програми. Кілька одногрупників Каріни отримали освітні гранти. Якщо цим займатися, то грант отримати цілком реально. Стипендія у Німеччині пристойна: її вистачає на проживання, харчування і транспорт. До речі, студенти купують проїзний квиток за акційною ціною. Також є знижки у музеї, безкоштовна бібліотека і безоплатний Amazon Prime на рік.

Якщо ти студент, то для тебе всюди знижки і поступки. Треба просто питати, а які у вас умови для студентів? І ви неодмінно почуєте нижчу ціну, – додає наша співрозмовниця.

Також для німецьких студентів є програми обміну. Тож студент може семестр вчитися у іншій країні. Карінині знайомі літали в Австралію. Студентам пропонують цікаве життя і за межами лекторіїв: виставки, дні кар’єри, екскурсії.

Навчання і робота

Каріна працює 20 годин на тиждень. Це офіційна робота. Умови для цього є ідеальними, оскільки пари – з середи по п’ятницю. Ще й відпочити можна у вихідні.

Яскраві враження

Цікавимося у Каріни, що її найбільше вразило спочатку.

Вразило ставлення викладачів до студентів. Ти ні за ким не бігаєш, до тебе ставляться на рівних. Майже з усіма викладачами ми на Ти. Викладачі не відмахуються від твоїх проблем, у всіх питаннях намагаються допомогти.

А що вражає досі.

У нас дуже тепла атмосфера у групі. У ній зібралися студенти різних віку і культур. Всі спілкуються з усіма, нема каст. Всі усміхаються і готові допомогти. Дарують подарунки на дні народження.

Які суттєві відмінності Каріна бачить після України.

Тут цікаво вчитися. Нам дають багато матеріалу для самостійного вивчення. Якщо хочеш розбиратися у своїй сфері, то вчи. Але це потрібно тільки тобі, ніхто тебе не змушуватиме. В університеті дуже шанобливе ставлення викладачів до студентів. У нас свіжий учбовий матеріал, а не десятилітньої давності. Жодних хабарів. І на екзаменах тут не списують, це неприпустимо.

Вища освіта у Польщі

Софія Євдокимова. Навчається заочно в Ужгородському національному університеті (УжНУ). Студіює філософію. Наразі мешкає і здобуває освіту у Польщі, Гданську. Студентка другого курсу Гданського державного університету.

Формат навчання

Софія вчиться на факультеті Неофілологія, культура Скандинавії, напрямок – Скандинавістика, Датська філологія. Освіта є безкоштовною за програмою філологічного факультету для українців.

Читайте: Названо найкращий вік для навчання Правило трьох "не": як мотивувати дитину до навчання Українських музикантів відправлять на навчання в Німеччину

Студентка ходить на пари з понеділка по четвер, п’ятниця є вихідним. Протягом семестру вивчає вісім предметів, кожен закінчується іспитом або тестом. Формат аудиторних занять передбачає лекції та семінари. Зимовий семестр триває з початку жовтня й до кінця січня, а далі – сесія. Літній стартує 19 лютого і завершується 8 червня, опісля відбувається двотижнева сесія.

Багато предметів є теоретичними, а ось вивчення датської мови – це вже практика. Ту ж фонетику студенти вивчають зі спеціальною лінгафонною системою, граматику проходять з допомогою мультимедійного обладнання. Навички перекладу студенти також здобувають під час практичних занять.

Іспити є усними і письмовими. Якщо курс є більше семінарським, ніж лекційним, то перед сесією студенти ще пишуть тести. На екзаменах викладачі питають лекційний матеріал.

Викладачі

Дівчина щиро дивується повазі викладачів до студентів.

Чітко простежується взаємоповага викладачів і студентів. Викладачі спрямовують нас до дискусії, очікують нашої думки. Кожен викладає те, на чому спеціалізується. У нас не було жодної пари, на якій викладач читав би з листочка,– розповідає Соня. – До прикладу, мені дуже подобається одна наша викладачка, яка власними фото і відео знайомила нас із культурою і природою інуїтів у Гренландії. Це було живе спілкування зі свідком сучасного життя цієї невідомої для нас автономної території.

Стипендії, пільги, програми, активності

Софія розповідає Фактам про фінансові й соціальні можливості для студентів. Студенти з дуже хорошими оцінками мають ректорську стипендію. Є пільги: проїзний квиток на 50% дешевший загальної вартості. Подорожі для студентів не є дорогим задоволенням. У Софіїному університеті розташувалася одна з кращих бібліотек у Польщі і вона є безоплатною.

Щодо програм, то студенти стажуються в інших вузах Європи за програмою Erasmus+ та за програмою MOST, що діє тільки у Польщі.

Позаудиторне життя студентів цього вузу теж активне. Є танцювальний, спортивний, театральний гуртки, хор. І це все безкоштовно. Дівчина двічі на тиждень займається сальсою, яку відвідують студенти з усього світу.

Навчання і робота

Соня зізнається: працюють майже всі студенти, однак викладачів це не цікавить. Головне – встигати з навчанням.

Яскраві враження

Цікавимося у студентки, що її найбільше вразило спочатку.

Сучасне нове обладнання, особливо для перекладачів. Загальна бібліотека для всіх студентів університету, окрема бібліотека на кожному факультеті зі спецлітературою. Бібліотека працює щодня, під час сесії навіть до 22.00. Є спеціально обладнані місця для їжі та відпочинку безпосередньо у бібліотеці.

А що вражає досі.

Тут інші правила й основи навчання. Вчишся сам й ніхто тебе ні до чого не змушує.

Які суттєві відмінності Соня бачить після України.

Українська освіта дає тобі більш широке світосприйняття, а європейська орієнтована на вибрану тобою вузьку спеціалізацію. Немає «паперової бюрократії», системи заліковок і журналів, є електронна система, а кожен студент має персональний кабінет з оцінками на сайті. Тут прозорі критерії оцінювання. Знаєш, скільки пар можна пропустити і коли в тебе буде іспит. Все прозоро, чітко і зрозуміло. Кожен викладач дає свій E-Mail, ти можеш будь-коли написати йому або прийти на консультацію.

А ще Соня зізнається, що часто сумує за лекціями в УжНУ.

У нас було дуже цікаво! Лекції – захопливі і зрозумілі. Часто бували дискусії. Серйозно, на моїй кафедрі в УжНУ все було дуже цікаво…

Вища освіта у Німеччині

Ганна Власюк. Закінчила філософію та журналістику у Львівському національному університеті імені Франка.  Наразі мешкає у Німеччині. Студентка Рурського університету в Бохумі, земля Північний Рейн-Вестфалія.

Формат навчання

Ганна є студенткою другого року магістерської програми Гендерні студії. Навчання вартує 326 євро на семестр. Зимовий семестр стартує у середині жовтня і закінчується наприкінці січня, а до кінця лютого – сесія. Літній триває із середині квітня до кінця липня, іспити проходять до кінця серпня.

Графік навчання є довільним, а студенти й студентки магістерських програм формують його на власний розсуд. Є певні базові предмети, але більшість студент обирає сам. Є рекомендації щодо кількості предметів на семестр. У Ганни має бути 7-8 предметів на півріччя (відповідно до 30 кредитних пунктів), однак вона обирає 4-5. Протягом магістратури дівчина має набрати 120 кредитних пунктів.

Щоденні пари – це лекції та семінари. Тут активно використовують спеціальні Інтернет-платформи, до прикладу, Moodle. На початку семестру на цьому онлайн-майданчику вже завантажені всі необхідні скановані матеріали для навчання.

Лекції схожі на український спосіб викладання, а семінари відрізняються. На початку семестру студенти обирають теми для доповідей і письмових завдань. У Ганни – гуманітарна спеціальність, тож формат семінару передбачає читання і обговорення текстів, презентації. Є багато групових проектів.

У навчанні Ганни достатньо теорії, адже Гендерні студії є гуманітарною спеціальністю у класичному розумінні. Відтак треба вивчати найрізноманітніші теорії й концепції, працювати з великою кількістю текстів. Водночас студенти проходять місячну практику, а факультет постійно влаштовує зустрічі з фахівцями і фахівчинями у сфері гендеру, випускниками та випускницями факультету. Ганні викладають і ті, хто прийшли “з поля”.

До прикладу, цього семестру у мене була викладачка, котра 8 років проводить воркшопи із сексуальної освіти для підлітків, – додає наша співрозмовниця.

Щодо іспитів, то вони є усними й письмовими, однак Ганна переважно завершує предмет підсумковою семестровою роботою. Сесія є стресовим періодом, коли вільне місце у бібліотеці знайдеш хіба після 18.00. У студентській спільноті є так звані ночі відкладених письмових робіт, коли студенти збираються у спеціально відведеному приміщенні й дописують свої курсові. І часто – протягом усієї ночі.

Викладачі

Запитуємо у Ганни про викладачів.

Викладачі й викладачки переважно дуже мотивовані, предмети викладають цікаво і з натхненням. Вражає, напевно, відкритість до комунікації порівняно з їх українськими колегами. Завжди можна безперешкодно написати Е-Mail чи прийти на консультацію у призначені для цього години. Кожного семестру обов’язково проводиться анонімне оцінювання предмету студентами.

Стипендії, пільги, програми, активності

Ганна не має стипендії, а навчання фінансує з допомогою студентських підробітків. Є багато можливостей отримати стипендію через певні фонди чи власне університетську. Проте конкуренція за цими стипендіями потужна.

Скільки коштує життя студента? Дівчина розповідає, що Рурський регіон привабливіший цінами серед інших регіонів Німеччини. Оренда житла – одна з найнижчих у країні. Студент має розрахувати на місяць 600-700 євро. Оренда кімнати в Бохумі – 250 євро, щомісячна страховка – 90 євро. Решту становлять харчі, проїзд, одяг.

Для студентів є суттєва пільга на проїзд. Студентський квиток на всі види транспорту у Північній Рейн-Вестфалії коштує близько 150 євро за півроку і входить у вартість семестрового внеску (326 євро).

Громадський транспорт у Німеччині дуже дорогий, тому студенти в цьому плані досить привілейовані. Знаю випадки, коли молоді люди спеціально вступали у виші, аби офіційно бути студентами і семестр чи більше користуватися такими умовами. Для студентів багато пільг в плані культурного життя, є знижки в спортзали, театри, кіно, – каже дівчина.

Студентка розповідає і про програми обміну. Магістерська програма, яку вона проходить, є спільною програмою факультету гендерних студій Університету Карла і Франца у Граці (Австрія). Відтак студенти зобов’язані провести один семестр там. У цьому випадку передбачена часткова стипендія за програмою Erasmus+. Є і інші можливості, головне – вчасно про них дізнатися і відреагувати.

Університет також пропонує всілякі гуртки за розумною ціною. До прикладу, минулого семестру Ганна відвідувала сальсу та йогу, а у цьому півріччі ходить на хіп-хоп.

Навчання і робота

Оскільки Ганна сама обирає графік навчання, то може органічно поєднувати освіту з роботою. Проте, якщо робота є єдиним джерелом фінансування, а треба працювати 20 годин на тиждень, то для університету залишається небагато часу. Тож дівчина тверезо себе оцінює і бере 4-5 курсів на семестр (норма – 7-8). Але тоді і студії продовжуються. Вже тепер студентка прогнозує, що вчитиметься 5 семестрів замість чотирьох. У Німеччині це дуже поширене явище.

Яскраві враження

І про емоції. Що Ганну найбільше вразило спочатку.

Точно не архітектура 🙂 Кампус Рурського університету складно назвати красивим, ці бетонні блоки чимось нагадали мені забудову Сихівського району, де я жила у Львові. Проте розташований він на краю міста, оточений красивими парками і неймовірним ботанічним садом – це не очікувано від колишнього індустріального регіону, яким є Рурська область.

А що вражає досі…

Вражає свобода вибору, якої не було в Україні, але, водночас, і відповідальність, адже ти формуєш своє навчання, а не слідкуєш за накинутим згори планом. Ще дивує відсутність натягнутої штучної дистанції між викладачами та студентами. Хоча, тут теж є різниця, який науковий ступінь у викладача. З професорами дистанція зазвичай більша.

Які суттєві відмінності Ганна бачить після України.

Мотивація викладачів та студентів, діджіталізованість навчання, великий акцент на власній відповідальності студентів та їхній самостійній роботі.

Вища освіта в Австрії

Лідія Акришора. Закінчила бакалаврат і магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка.  Наразі мешкає у Відні, закінчила магістратуру Віденського державного університету.

Формат навчання

Лідія нещодавно завершила магістерську програму факультету публіцистики і комунікації. Навчання коштувало 383 євро за семестр, оплату впровадили у 2013 році.

Графік пар у магістратурі студентка могла складати сама. Спочатку проходила сім предметів на семестр, майже щодня відвідувала виш. Система навчання передбачає блок обов’язкових предметів (до прикладу, теорія комунікації), які неодмінно треба прослухати. Тільки після цього йдеш далі. Наступний етап – блок практики. Згодом проходиш спеціалізований блок дисциплін (радіо, медіаправо, компетенції різні тощо). А наприкінці вже є вільні предмети, які можна обрати навіть з дотичного факультету. Магістерську працю дівчина писала у бібліотеці, а також відвідувала консультації із професором.

Зимовий семестр триває з жовтня до кінця січня, літній – з березня до червня. Є дисципліни, які можна прослухати тільки у зимовому семестрі, або тільки в літньому. На деякі предмети (особливо семінарські) треба попередньо записуватися. Якщо не встигли, то можете потрапити до іншого професора або чекайте наступного семестру.

Це особливо погано, якщо ти тільки починаєш вчитися і тобі треба прослухати предмети, які є передумовою для навчання далі. Якщо не встиг їх прослухати, не можеш взяти інші предмети й рухатися далі, – додає дівчина.

Навчання стартує з лекцій і семінарів, які завершуються письмовою самостійною чи груповою роботою або тестом (студентка тільки одного разу мала письмовий іспит з відкритими питаннями). Чим ближче до завершення студій, тим більше семінарів, дуже багато роботи в групах, презентацій, а фініш цьому всьому – велика письмова робота на основі пройденого матеріалу.

Іспит можна пробувати складати чотири рази (останній раз – з атестаційною комісією). Є чіткі дедлайни здачі семінарських робіт, презентацій. Не встиг, то маєш незарах і мусиш слухати предмет знову. Загалом магістратура – це 120 кредитів ( з них 30 – це магістерська робота, 30 – магістерський іспит).

У Лідії навчання радше теоретичне, але і практичне у науковому плані. І це логічно, адже вона є спеціалістом-початківцем в науковій сфері комунікацій (дослідження ринку, соціологія), а не в практичній журналістиці.

Викладачі

Всі викладачі – супер! Ду-у-уже круті, деякі дають більше інформації, деякі – менше, але всі є професіоналами у своїй справі і відповідально ставляться до навчання. Протягом семестру у мене не було відчуття, що мені треба здати на оцінку. З викладачами дружні відносини, вони відкриті, однак немає панібратства. Якщо ти не працюватимеш, то оцінку не отримаєш (навіть за дуже гарного ставлення). Тільки з одним викладачем, який курував мою магістерську, ми стали колегами-друзями, але це радше виняток, оскільки викладач, як людина, дуже крутий і ми працювали з ним індивідуально, – зазначає Лідія.

Стипендії, пільги, програми, активності

Студентка не мала стипендії, оскільки надто бюрократичний процес її отримання. Дівчина зізнається, що їй було легше знайти роботу на 20 годин (стільки офіційно може працювати магістрант, який не є громадянином ЄС). Цієї зарплатні вистачає на базові потреби, але не завадило би ще певне джерело доходів. Лідія жартує, що часом так занурювалася у навчання, що не встигала витрачати гроші.

Для студентів є достатньо можливостей. Відень надзвичайно багатий культурними подіями, чимало з них є безкоштовними або зі знижкою для студентів.

На семестровий проїзд також є пільги для студентів до 26 років. Студенти мають знижки у галереї, клуби та інші заклади. Загалом усі знижки діють саме для студентів до 26 років. Також є хороші проїзні на потяги Австрією. Банки мають чимало цікавих пропозицій з відкриття рахунків для студентів.

Студенти Віденського університету можуть їздити вчитися за обміном за програмою Erasmus+. Лідія самостійно шукала всілякі наукові можливості. Ось під час написання магістерської презентувала свою наукову роботу на Європейському форумі Альпбах.

Є окремі спортивні й культурні гуртки для студентів, а при університеті діє спортивна школа, бувають вечірки. Все має дуже хорошу ціну.

Навчання і робота

Як уже було сказано, дівчина працювала під час студій. І все встигала. Викладачі ставляться до цього індиферентно. Тим паче, студенти-магістранти формують свій навчальний графік так, аби все органічно поєднувати. Також спокійно можна пропустити два семінари. Якщо є моменти, то вони вирішуються індивідуально. Деякі викладачі розуміють, що студентам треба працювати, деякі – ні. Але переважно всі позитивні, особливо, якщо ти іноземний студент.

Яскраві враження

І про емоції. Що Лідію найбільше вразило спочатку.

Система навчання. Наскільки все продумано: ти починаєш вчити від певної точки, і набираючи протягом різних семестрів знання, виливаєш все в свою магістерську роботу. Можливо, я не працюватиму далі в науковій сфері, однак я почерпнула для себе нереальний досвід організації навчального процесу, роботи з інформацією, джерелами.  Також вразив вуз. Все, що тобі потрібно, є в одному приміщенні.

А що вражає досі.

Наскільки українські студенти талановиті й працьовиті .

Які суттєві відмінності Лідія бачить після української освіти.

Це умови навчання. Починаючи від приміщень та умов, закінчуючи базою та можливостями. Також саме ставлення до освіти надзвичайно відрізняється. Якщо ти не хочеш вчитися в університеті – це нормально. Не всім же ж бути науковцями і не всі можуть навчатися. І не варто здобувати освіту тільки тому, що так заведено і престижно. Дуже багато австрійців вчаться у спеціалізованих коледжах. Багато австрійців не переймаються, що вони не можуть зрозуміти, який фах обрати, тому можуть повчитися семестр на тому факультеті, семестр – на іншому, семестр – ще на якомусь, аби зрозуміти, що їм до вподоби.  Однак за теперішньої влади умови трішки змінюються, оскільки керівництво вважає, що умови в австрійських університетах занадто помірні і підходи до навчання дуже ліберальні. Чимало студентів вчаться роками, бо паралельно працюють і ніяк не можуть закінчити.

Евеліна Гурницька

ФОТО: із приватних архівів студенток

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка