PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+
Автор:Світлана Филипчук

Два Різдва: чому 25 грудня не розсварить українців

Нещодавно Верховна Рада зробила 25 грудня, коли католики і протестанти (яких за статистикою близько 30 % від усіх релігійних громад України) відзначають Різдво, вихідним днем.

Законодавці мотивували це рішення тим, що віряни неодноразово зверталися з такою ініціативою. Також, більшість католиків і протестантів, і навіть православних світу (9 церков із 14-ти) відзначають це свято саме 25 грудня. Відтак цей крок свідчитиме про прилучення України до європейського та, зрештою, світового співтовариства.

Читайте: Державні свята України – календар на 2018 рік (ІНФОГРАФІКА)

Українські католики та протестанти, в особі їхніх очільників церков, позитивно оцінили цей крок влади, наголошуючи на факті єдності в святкуванні цього величного свята зі своїми братами і сестрами в світі.

Прийняття закону про Різдво 25 грудня, звісно, негативно оцінив глава інформаційно-просвітницького відділу Української православної церкви МП архієпископ Ірпінський Климент. Така оцінка очікувана, адже юрисдикційно й світоглядно ця церква підпорядкована Російській правослівній церкві (РПЦ), відтак святкування частиною українців Різдва 25 грудня в артикуляції цієї релігійної структури – це відхід від православних традицій та дрейфування від “русского мира” в бік “недуховної та нехристиянської Європи”.

Так, рішення політичне, утім воно не змінює і не змінить традицій святкування Різдва в звичайних українських родинах. Адже і без закону католики і більшість протестантів відзначали це свято за григоріанським календарем, лише тепер вони отримали можливість мати офіційний вихідний.

Те ж саме можна сказати про православних, які святкують Різдво 7 січня. “Два Різдва” в календарі святкових днів України не тільки духовно збагатять українську спільноту, а також сприятимуть толеризації стосунків між вірянам різних християнських конфесій молодого та середнього віку. Хоча, є і будуть противники цієї ідеї.

Водночас, слід не забувати, що Україна і поліконфесійна, і полірелігійна (за статистикою в нас понад 55 віросповідних напрямків). Законодавцям варто задуматися про те, що і, приміром, мусульмани мають право мати можливість на святкування важливих для їхньої релігії свят. Відтак варто передбачити і для них таку законодавчу норму, коли роботодавець зобов’язаний надати вихідний для святкування, скажімо, Курбан-Байраму своєму працівнику-мусульманину. Це має бути нормою для демократичної країни.

Автор: кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології Національного університету “Острозька академія”.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка