PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+
Автор:Анна Даниляк

Тухлі яйця та рештки мертвих тварин: чим небезпечні відходи тваринного походження

В Україні почастішали випадки несанкціонованого викиду відходів тваринного виробництва різніми підприємствами. На початку літа 2018 року набули значного розголосу випадки небезпечного для довкілля та здоров’я людей зберігання відходів компаній з інтенсивного вирощування курей, а в одному із інцидентів (Гаврилівські курчата) була відкрита кримінальна справа за завдання шкоди навколишньому середовищу.

Діяльності підприємств інтенсивного тваринництва притаманні значні екологічні ризики, адже на таких фабриках, на обмеженій території одночасно можуть утримуватись тисячі, сотні тисяч, або мільйони тварин. Однією з найбільших проблем такого інтенсивного виробництва – належне поводження із відходами тваринницьких фабрик. Побічними продуктами виробництва є падіж (мертві тварини) та гній/послід.

У замкненому просторі із високою концентрацією у тварин часто можуть виникати хвороби, із метою запобігання тваринам разом із кормом дають різноманітні препарати, зокрема антибіотики. Проте, і у такому є падіж поголів’я.

До того ж не виключені форс-мажорні ситуації, коли з низки причин одразу може померти усе поголів’я (як це сталось у Гаврилівці). Мертві тварини та їх рештки є небезпечними відходами, відповідно, їх необхідно зберігати та утилізовувати належним чином аби унеможливити негативні наслідки.

Як правильно утилізувати відходи

Утилізація передбачає спалення тваринних решток, їх стерилізацію та можливосте повторне використання у якості добрив та добавок до кормів. Однією із проблем для галузі тваринництва в Україні є те, що тваринні рештки утилізовують на спеціальних (державних) вет-сан заводах, чиїх потужностей та застарілого обладнання недостатньо аби безпечно переробити/видалити відходи.

Читайте: Стратегія екологічної політики: чому економічний розвиток України буде під загрозою

Це можна вважати причиною виникнення несанкціонованих скотомогильніків. Найбільші підприємства іноді будують власні спалювальні установки, проте їх потужність розраховуються з урахуванням планового падіжу, тому, все ще залишається проблема безпечної утилізації у разі виникнення аварійних ситуації та масового мору тварин.

До моменту утилізації такі побічні продукти необхідно зберігати у спеціально відведених місцях, які б унеможлювали потрапляння та розповсюдження вірусів, бактерій та інших патогенів у ґрунти, воду та повітря. Це повинні бути герметичні контейнери або приміщення.

Подібні вимоги стосуються і зберігання гною або посліду, проте на практиці гній на так званих організованих гноєсховищах зберігається не накритий (без даху або плівки) та без герметичного настилу. Часто гній/послід зберігається просто на полях (наприклад, перед внесенням гною у якості добрива, він має відлежатись щонайменше півроку).

Тимчасове зберігання на полях можливе відповідно до українського законодавства та європейських практик, проте із низкою умов – із підстилкою та покриттям, щоб захищало ґрунт, воду та повітря від потрапляння стоків випарів.

Такий метод зберігання дозволений на дуже короткий період часу, наприклад, відповідно до кращих технологій, що застосовуються в ЄС рекомендовано, щоб гній у буртах на полях до його застосування зберігався не більше, ніж кілька днів чи тижнів. А такі місця потрібно змінювати щороку.

Те, що діяльність таких підприємств має негативний вплив на довкілля не підлягає сумніву, а питанням залишаються лише масштаби цього впливу, зважаючи на притаманні ризики для такої діяльності та безпрецедентну концентрацію виробництва (не тільки для України, а й для всієї Європи), зокрема на Вінниччині.

Чим загрожують відходи тваринного походження

Діяльність тваринницьких комплексів в значній мірі впливає на стан (кількісні і якісні характеристики) повітряного та водного середовища, ґрунтів. В першу чергу відбувається забруднення нітратами та фосфором (азот та фосфор – одні із найактивніших елементів у гної/посліді). Азот (нітрати) та фосфор, що також часто використовуються як добриво, у надмірній концентрації є причиною значного негативного впливу на ґрунти та спричинює їх деградацію.

Підвищенні концентрації цих елементів є небезпечними для водних екосистем, та є причиною евтрофікації водойм – значний ріс синьо-зелених водоростей (що також є токсичними для людини), зниження рівня кисню у воді, що робить її непридатною для життя риб та іншої біоти. В кінці-кінців водойма перетворюється на болото.

У повітря з побічних продуктів виробництва потрапляє метан, аміак, сірководень, формальдегід та інші гази та сполуки. Крім того можуть бути часточки шерсті, пуху та пір’я.

У випадку із мертвими рештками тварин, особливу небезпеку мають патогени хвороб через які померли тварини. Це може бути туберкульоз, бруцельоз, правець, сказ, ботулізм та багато інших небезпечних захворювань.   

Жителі сіл, поблизу яких розташовуються тваринницькі комплекси, скаржаться на нудоту, напади задухи, головний біль, кашель, порушення з боку травної систеим. Частішими стають випадки алергій, захворювання дихальної системи, зокрема астми.

Через нітратне забруднення можливий розвиток і поширення випадків захворювання щитовидної залози, діабету, відхилення у репродуктивній функції, виникнення метгемоглобінемії (синдром синюшної дитини у новонароджених), та, навіть, онологічних захворювань.

Що потрібно робити

Перше, що необхідно зробити – провести комплексне дослідження наявної сукупної шкоди від таринницьких фабрик, адже не маючи чітких даних важко розробити конкретні заходи із мінімізації, усунення та запобігання негативного впливу у конкретній місцевості.

Друге – виконання закону України Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, котрий був прийнятий у 2015 році, але й досі не має необхідних підзаконних актів для його реалізації.

Читайте: Сортування сміття: чому немає баків і хто несе відповідальність

Третє – системна зміна екологічної політики держави. Ті випадки негативного впливу на довкілля від інтенсивного тваринництва стаються через те, що відсутнє регулювання та контроль, моніторинг довкілля. А система штрафів одна із найнижчих у світі.

У виробників абсолютно немає інтересу вкладатись у кращі технології та методи, коли за виявлені правопорушення штрафи складають максимум декілька сот чи тисяч гривень.

Автор: експерт з екологізації сільського господарства ГО Екодія

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка