PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+
Автор:Тарас Корніюк

Звільнення заручників: як все відбувалось

“А за что мне раскаиваться? У меня свое мнение, у вас свое. У нас же демократия, как вы говорите”, – так розпочався мій діалог із колишнім бойовиком “батальйону Заря” Юрієм Кошляком. Ми зустрілись пізно ввечері 26 грудня у Харківському СІЗО за добу до обміну заручниками, куди приїхали наостанок поспілкуватися про умови утримання із засудженими Ірина Геращенко та Валерія Лутковська. Поїхав він в “ЛНР” після подій в Одесі 2 травня 2014 року.

Читайте: Обмін полоненими: 100 тис. допомоги отримають не усі

Через три місяці повернувся в Україну, де його затримало СБУ. Дали 10 років за тероризм. Я спитав його, чи піде знову воювати після обміну. Цього він не заперечив. Гарматне м’ясо бойовикам знадобиться – не захотів відмовляти його.

В одній із камер на стіні великий напис “Вечная память защитникам Донбасса” та “Слава ЛНР і ДНР”. Дійсно, яке каяття – суцільна демократія. До Харкова засуджених бойовиків звезли ще за два тижні до обміну. Звільнення заручників планувалося раніше та провести його до католицького Різдва перемовники не змогли.

Читайте: Обмін полоненими: “ЛНР” не видавали діда, який підірвав бійців ЗСУ банкою меду

Валерія Лутковська в прокуреній камері нагадує засудженим – у них є ніч, аби подумати чи варто їхати до окупованого Донбасу. Вже після обміну з’ясувалося – відмовилось 26 людей. Частина з них помилувана президентом. Дехто ще під слідством.

Із Харкова нічний переліт вертольотом до Краматорська. “Завтра виїзд о 6.40. Зустрічаємось в холі”, – без натяку на втому озвучує плани на ранок Ірина Геращенко. На годиннику 2 ночі. Графік щільний, іронічно ловлю себе на думці.

Десятки машин поліції, силовиків та Червного хреста поблизу одного з пансіонатів Св’ятогірська. Тут на обмін чекає одна із найчисельніших груп засуджених. Вони вже вишикувані по периметру для зустрічі із нашими представниками перед виїздом на автобусах до Майорська. Та виступ Валерії Лутковської перериває свист та гул бойовиків – це реакція на божевільну, яка вискакує із юрби із прапором мертвонародженої “Новоросії”. Ввечері її я вже бачив в Горлівці. Називала себе харківською партизанкою.

Читайте: Обмін полоненими: свідок у справі катастрофи МН-17 в Україні

“Зоря” – чемпіон!”. Підійшов я до звільненого з полону “ЛНР” Владислива Овчаренка. Ультрас Зорі разом із побратимами влітку 2016 спалили прапор терористів в центрі Луганська та сфотографувались там на фоні жовто-блакитного стягу. Влад каже, навіть в полоні слідкував за результатами команди Вернидуба. Матчі в Лізі Європи дивились за гратами по російському телеканалу Матч. Тепер хлопець нарешті побачить гру Зорі на стадіоні.

“Слава Україні! Макіївка – це Україна!”, – викрикнув один із звільнених з сепарського полону українець, коли під час обміну вже в окупованій Горлівці йшов до автобусу з нашими бранцями. “А на дапросе он по-другому разговаривал”, – почув я поряд сарказм від низького чоловіка в балаклаві. Відповідати МГБ-шнику в його манері не став. Хотів, аби цей день нарешті завершився щасливим поверненням до України тих, хто цього чекав роками.

Це лише кілька епізодів, якими вистрілює пам’ять після одного з найнасиченіших днів у житті. І приємно, що разом із нами цим днем жила вся Україна.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка