PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Столичні музеї. Музеї медицини, води, іграшки та навіть туалетів

За звичайними стінами київського будинку вся історія медицини. На черепах, яким понад 4 тисячі років, сліди перших трепанацій. Їх робили шамани, аби вигнати з людини недугу.

За звичайними стінами київського будинку вся історія медицини. На черепах, яким понад 4 тисячі років, сліди перших трепанацій. Їх робили шамани, аби вигнати з людини недугу.

Використовували інструменти, прикрашені слоновою кісткою чи деревом. Про стерилізацію не думали до останнього. Навіть під час операцій кінця 19-го століття медики без масок та халатів.

Про те, що інфекцію можна переносити на руках та одязі, українські медики відкриють незабаром. Але наприкінці 19-го століття вони роблять низку сенсаційних відкриттів. Володимир Беца відкриває гігантські клітини головного мозку, які відповідають за рухи людини, земські лікарі закладають фундамент санітарної служби, а Микола Пирогов видає свій знаменитий атлас.

Саме тоді головна мета для лікарів – подолати епідемії тифу, холери, чуми. Про причини їхнього розповсюдження розповідають вже в іншому музеї – туалетів. А все через поширені у 19-му столітті серед знаті нічні вази. І якщо їхня гігієнічність питання суперечливе, то красу ваз порівнюють з тогочасними столовими приборами.

Приблизно такого ж віку і ця скриня. Виявляється, вона теж туалет. Такі клозети встановлювали на кораблях чи каретах вельмож. І їх секрет – відсутність дна.

У Музеї туалетів сотні іграшкових експонатів. Однак, з кількістю іграшок у Національному музеї забавок у порівняння не йде. Тут понад 15 тисяч ляльок різних епох.

А це європейські ляльки епохи Відродження. Страшенно дорогі, бо самі з порцеляни, та й одягнені у справжні мереживо та шовк. Тоді ними ніхто не грався, а молоді дівчата вивчали моду. Вже згодом така лялька стала прототипом барбі. Адже навіть у 19-му столітті для них виготовляли будиночки, меблі та навіть посуд.

До зимових свят у Музеї іграшки зробили експозицію ялинкових прикрас, Дідів Морозів та Снігурок. Виявляється, 60 років радянський Дідусь Мороз майже не змінювався – червона чи біла шуба, борода із вати, посох і звичайно вірна подруга Снігурка. // ICTV

 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка