PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Україна прощається з Борисом Возницьким

Нині українського мистецтвознавця і рятівника пам’яток історії та архітектури поховають на Личаківському цвинтарі.

Нині українського мистецтвознавця і рятівника пам’яток історії та архітектури поховають на Личаківському цвинтарі.

З героєм України прощалися спершу в Палаці Потоцького, який свого часу відновив загиблий. Поруч із закритою домовиною стояла почесна варта, лежали сотні букетів квітів та вінків.

Попрощатися з Возницьким прийшло близько тисячі людей — митці, влада та мешканці Львова. Поминальну панахиду разом із десятками священників відслужив львівський єпископ УПЦ КП Дмитро.

Після церемонії прощання труну з Возницьким пронесли центром міста до Кафедрального собору Покрови Пресвятої Богородиці.

Зараз траурна церемонія направляється до Личаківського цвинтаря, де Бориса Возницького поховають на полі почесних поховань. На Ратуші, будинках органів влади та житлових будинках – приспущений державний прапор України.

Від автомобіля, на якому їхав Возницький, залишився лише металобрухт

За півстоліття праці у сфері культури 86-річний Возницький воскресив Золочівський та Олеський замки. Він до останніх днів працював у Підгорецькому палаці, рятуючи 400-літній палац від цілковитого руйнування.

У роки радянської влади по закинутих храмах, церквах та палацах Возницький врятував десятки тисяч ікон, картин, скульптур, яким загрожувало знищення та грабіж. Нині врятовані ним цінності зберігаються у експозиціях замків та 16 музеїв.

Борис Возницький загинув у ДТП два дні тому, коли їхав до Золочівського замку.

«Це людина, яка ніколи не знала втоми, це людина, яка ніколи не відпочивала, найбільший відпочинок — це була праця. Праця у будь-який спосіб — творчий, фізичний, науковий, пошуковий, навіть фізичний. Йому все було під силу і він працював до останнього дня», – розповів «ФАКТАМ» директор Інституту народознавства Степан Павлюк.

//ICTV

 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка