PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

“Смерть диктатору!”: що відомо про протести в Ірані

У кінці 2017 року Іран вибухнув протестами. Тепер це одна з топ-тем на початку 2018-го. Факти ICTV пояснюють, що сталося.

Чому люди протестують

Причин кілька. Перш за все, це економічна ситуація в Ірані. Після введення економічних санкцій проти Ірану через його ядерну програму почалося зростання цін, безробіття та інфляції.

Хоч санкції у 2016 році скасували, проте економіка Ірану так і не змогла оживитися через відсутність інвестицій. Крім того, свою роль також зіграло падіння цін на нафту, адже Іран за кількістю “чорного золота” займає лідерські позиції у світі.

Це все призвело до рішення про підвищення цін на паливо удвічі. Ця новина стала каталізатором протестних настроїв. Уявіть, що при цьому, ціна за 1 л бензину повинна була коливатися у межах $0,43 (12 грн. – Ред.).

Друга причина – політична. Режим в Ірані все більше набуває диктаторських ознак. Верховний лідер Алі Хаменеї при владі з 1989 року.

Крім того, згідно з Конституцією Ірану, керувати країною повинен релігійний лідер. Алі Хаменеї – представник мусульманського духовенства. В Ірані влада здійснюється через законодавчу, виконавчу та судову гілки (як і в Україні).

Але за 30 років правління Алі Хаменеї повністю узурпував повноваження інших органів. Наприклад, Асамблея експертів, яка повинна контролювати діяльність лідера, наповнена соратниками Алі Хаменеї. А всі інші переслідуються владою або знаходяться за гратами.

Президент в країні теж є – Хассан Рухані. Але його роль у керуванні державою обмежена та зводиться до деяких аспектів економічної політики.

Третя причина – демографічна. Іран – одна з наймолодших країн світу. Середній вік – 29. Молодь 15-34 років складає в Ірані найбільшу вікову категорію (за даними 2011 року, 40,8% населення).

Не дивно, що молодь схильна до революційних настроїв та не здатна довго терпіти. Згадаймо український Євромайдан, який починався із переважно студентських протестів, або Революцію на граніті, організованою молоддю.

Четверта причина – війна. Іранці скандували на протестах, що більше не хочуть брати участь у бойових діях у Сирії на боці Башара Асада. Крім того, основне невдоволення стосується високих військових витрат з бюджету Ірану.

 

Що там зараз коїться

Ситуація частково вийшла з-під контролю влади. Спочатку протести почалися у кількох великих містах країни – Мешхеді, Ісфахані, Решт і у столиці Тегерані.


Люди вийшли з лозунгами проти влади та економічної ситуації. Президент Хассан Рухані назвав протести результатом підбурювання ззовні.

Для придушення протестів був задіяний елітний підрозділ Військових сил Ірану – Корпус сторожів ісламської революції (КСІР).

В результаті, вже більше 20 загиблих серед протестувальників. Жертви є і серед силових структур. Тільки в столиці Тегерані заарештовано півтисячі осіб.

Протест вийшов за межі мирних зібрань. Іранці роблять коктейлі Молотова, підпалюють адміністративні будівлі, захоплюють державні установи, нищать майно та поліцейську спецтехніку. Також з’явилися більш агресивні лозунги. Наприклад, “смерть президенту” або “смерть диктатору”.

Крім того, за участь в таких акціях та антирелігійні лозунги протестувальникам загрожує суворе покарання – не виключено і застосування смертної кари.

Зараз протести відбуваються у більше, ніж 15 містах Ірану. Примітно, що яскравих політичних лідерів серед демонстрантів немає, опозиція не очолила протести. Тому можна сказати, що ситуація в Ірані містить здебільшого стихійний характер.

 

Чому так мало інформації

31 грудня влада тимчасово заблокувала доступ до соціальних мереж, щоб відрізати можливості для координації протестувальників. Хоч іранці і користуються VPN, проте інформації про ситуацію в Ірані стало значно менше.

Є інше джерело – державні телеканали Ірану, але вони жорстко контролюються владою. Іранське телебачення повідомляє про намагання демонстрантів роздобути зброю шляхом захоплення поліцейських відділків та інших об’єктів.

При цьому, варто бути обережним. Адже ситуацією активно користуються розповсюджувачі фейків. Наприклад, відео з протестами в Бахрейні 2011 року, яке опубліковано нібито як протести 31 грудня 2017-го, зібрало в Twitter 18 тис. поширень.

 

Реакція 

Президент США Дональд Трамп заявив, що світ спостерігає. Крім того, американський лідер назвав владу Ірану репресивним режимом, який не може існувати завжди.

– Настане день, коли іранський народ зіштовхнеться з вибором, – зазначив він.

Як відомо, Дональд Трамп є критиком ядерної угоди, якої домігся Барак Обама за підтримки світової спільноти. Ця угода передбачає відмову Ірану від збагачення ураном в обмін на скасування санкцій.

За словами президента США, Іран фінансує тероризм.

– Народ нарешті зрозумів, що його гроші і багатства розкрадають і відправляють терористам, – прокоментував він протести.

До речі, Росія відреагувала на протести здебільшого стримано. МЗС РФ назвало ситуацію в Ірані внутрішньою справою країни та закликало інші країни не втручатися.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка