PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Зустріч з рятівницею і вбитою родиною: очевидець Бабиного Яру у Києві

Історія про осиротілого єврейського хлопчика Мішу Сидька, який зумів вижити в Бабиному Ярі. Нині він прилетів у Києві. Не сам, а з онуком. Провів його місцями свого моторошного дитинства. І попросив нас усіх ніколи не забувати одну з найстрашніших трагедій людства.

Це одна з розповідей Вікна СТБ з серії – Бабин Яр. Живий.

Найперше Михайло Петрович йде туди, де колись щасливо ріс звичайним київським хлопчиком.

Чоловік ледве впізнає свій будинок. Показує кімнату, в якій жив. Почуття переповнюють Михайла.

– Якщо ви спитаєте як я себе почуваю, коли приїжджаю у Київ…про маму згадую, – не стримуючи сліз, промовляє чоловік.

Перед очима день, коли він в останнє бачив маму. 30 вересня 1941 вона з дітьми, як і тисячі київських євреїв, пішла до місця вказаного в оголошеннях окупантів. Йшла на смерть.

На очах у маленького Міші нацисти вбили найрідніших.


У Києві Михайло Петрович відвідав могилу свого старшого брата Гріші, з яким вони втекли з Бабиного Яру і зуміли вижити.

– Прийшов час нам з тобою спокійно зустрітися. Так, аби нікого не боятися. Якби не твоя вірність, мене б давно не було, – зі сльозами на очах говорить Михайло.

Чоловік у Києві зустрівся і з тою, завдяки якій він з братом пережив окупацію. З жінкою, чиє ім’я  висічене на камені в Єрусалимі як Праведниці світу – Галиною Елізарівною.

Нині їй 91 рік, вона похила і слабка жінка. Саме вона під час нацистських облав видавала Мішу і Грішу за рідних братів і чистокровних українців. Вона та її мама неправдиво свідчили, усвідомлюючи загрозу розстрілу.

Зустріч минає швидко. Старенька за лічені хвилини втомлюється. Рятівниця і врятований обіцяють один одному триматися до наступної зустрічі… і в той же час прощаються.

Після того у Михайла в Києві ще одна зустріч. У Бабиному Яру залишились його мама, братик і сестричка.

Той, хто стояв край могили і вижив за крок до смерті, заповідає цей урок людству. У будь якому конфлікті, коли ми починаємо ділити один одного на категорії і сорти, вважаючи, когось недолюдьми – ми робимо крок до Бабиного Яру.

Нагадаємо, Факти ICTV писали, як братам Сидькам вдалося вижити після табору смерті та медичних експериментів нацистів.

Теги:
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка