PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Гроші лише в обмін на реформи. Чи ризикне Україна відмовитися від співпраці з МВФ?

Не буде реформ, не буде й грошей! Цього тижня Міжнародний валютний фонд вчергове підтвердив свою позицію: Україна не отримає нового траншу без закону про Антикорупційний суд, а також реформ у фіскальному та енергетичному секторах економіки.

МВФ

– Наразі важливо, щоб влада України забезпечила невідкладний розгляд, але відповідно до парламентських процедур, законопроекту про Антикорупційний суд, – нагадали у Фонді за підсумками роботи в Києві групи його експертів.

За даними МВФ, переговори з цих питань відбудуться найближчим часом.

ЧитайтеЯким буде курс гривні, якщо Україна отримає транш МВФ

Прямим текстом реформ від України вимагають і іноземні уряди. Так, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд на українському ланчі в рамках Мюнхенської безпекової конференції навіть перейшла на українську мову, аби закликати Київ узятися за реальну боротьбу з корупцією.

– Не робіть це для нас. Реформи потрібні українцям для себе і для України. Це не якась ласка, яку українці мають робити для заходу, – наголосила Фріланд.

Чи завжди правий МВФ?

Українські ж можновладці натомість усе відвертіше критикують підходи МВФ. Щоправда, такі заяви лунають поки від чиновників не першої величини. Зокрема директор Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін в інтерв’ю Економічній правді ставить під сумнів ключову роль МВФ у проведенні реформ в Україні. Мовляв, представники Фонду не завжди розуміють реальну ситуацію в країні та економіці при здійснені реформ.

– МВФ далеко не всі речі розуміє. Коли робили фондування фонду, я сварився з місією МВФ. Елементарну річ я пояснював трьом місіям. Вставав і просто йшов, – сказав він. – Чи завжди правий МВФ? Не завжди. З МВФ потрібно розмовляти, йому потрібно доводити, він повинен розуміти ситуацію в країні, в економіці.

Хоча при цьому чиновник визнає: кредити МВФ нам потрібні.

– Гроші, які вони дають, не такі й великі. Але для того, щоб країна не впала в дефолт, щоб зробити повернення кредиторам, їх підтримка потрібна. Однак кредити МВФ – це не панацея від усіх бід, – сказав він.

“МВФ міг би й по-дружньому списати нам борги”

А от народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олег Барна пішов далі. На його думку, Міжнародний валютний фонд не повинен висувати Україні вимоги щодо створення антикорупційного суду. Ба більше, натомість нардеп закликав МВФ списати з України всі кредитні борги!

– МВФ та інші країни повинні зрозуміти, що наша країна, наша держава зараз захищає демократичні цінності Європи, – аргументував Барна. – І їм треба швидше подумати над тим, як взагалі всі кредитні борги України можна було списати, так як вони це робили в інших країнах. Ось це було б по-дружньому до людей, справедливо, враховуючи той факт, що зараз Україна є щитом для Європи.

Антикорупційний суд чи дефолт?

Подібні заяви політиків не на жарт непокоять економістів. Адже без чергової “дози кредитів” від МВФ Україна ризикує опинитися на межі дефолту з усіма можливими наслідками: різкою девальвацією й галопуючою інфляцією. Хоча на початку чинної програми з Фондом перспективи виглядали куди кращими…

– Не 1-2-3% зростання ВВП. Ми могли б показувати економічне зростання від 5% в рік, якби слідували чітко цій програмі й виконували взяті на себе зобов’язання, – говорить економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Однак нині країна як ніколи близька до дострокового припинення співпраці. Попередні транші не дали очікуваного ефекту, а обіцяні реформи Київ затягує. МВФ цей факт гнітить так само, як і пересічних українців. Адже Захід очікував від нашої влади активнішої боротьби з корупцією, яка “з’їдає” просто шалені суми грошей, зокрема й кредиторських.

– За різними експертними оцінками, корупційні канали щорічно наповнюються сумою від 5-ти до 10-ти мільярдів доларів. І тому, якщо ви вирішуєте задачу зниження рівня корупції, то у вас з’являється так званий фіскальний простір, про який говорять зокрема і в Вашингтоні, в офісі МВФ… Якби Україні вдалося вполовину знизити корупцію, то з’являється ось цей фіскальний простір у 2-3 мільярди доларів як мінімум у щорічному вимірі! – пояснює Устенко.

Ціна на газ – лише привід для затягування переговорів

Однак натомість зі створенням Антикорупційного суду затягують. Як і обіцяну приватизацію та реформу газового ринку. Встановити єдину ціну на газ для промисловості та населення Україна обіцяла, але досі цього не зробила, мотивуючи піклуванням про малозабезпечених громадян. Натомість економісти пояснюють: МВФ насправді намагається нарешті позбутися корупційних схем в українські енергетиці.

– Одна ціна для промисловості, яка вища, й інша для споживачів – нас з вами – простих споживачів, яка набагато нижча. Це одразу створює сприятливі умови для зловживання, – говорить головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан.

Та тарифи на газ – далеко не основна вимога МВФ, наполягає Олег Устенко. На його думку, тему газу на поверхню піднімають саме українські чиновники, аби замаскувати своє небажання створювати Антикорупційний суд і провести швидку та прозору приватизацію. Тим паче – напередодні виборів.

– Якщо хтось намагається готувати країну до того, що ми не можемо продовжувати співпрацю, тому що кредитори вимагають підвищити тарифи на газ, то це не так, це не відповідає дійсності, – каже економіст.

Грошам від МВФ немає альтернативи

Навіть сама думка про припинення кредитної програми МВФ може неабияк зашкодити Україні, наполягають експерти. Адже цей факт насторожить решту наших кредиторів – зокрема Європейський Союз та Світовий банк. Позичати ж гроші на ринкових умовах деінде буде вкрай дорого. А нам лише цього року треба позичити близько 7 млрд доларів. 4 мільярди з них підуть на те, аби розрахуватися за попередні кредити. У наступному ж році буде ще гірше.

– Цей рік і наступний достатньо важкі з точки зору виплат за зовнішнім боргом. Загалом за ці 2 роки треба заплатити 10 млрд доларів. Тобто більше половини резервів треба віддати на зовнішні борги, – пояснює Олена Білан. – Якщо не буде співпраці з МВФ, то стане реальною загроза дефолту й дестабілізації ситуації в країні.

І хоч фахівці до останнього вірять у те, що чиновники таки домовляться з Фондом, шансів на це з кожним днем усе меншає. Натомість зростає ймовірність чергового обвалу гривні.

– Без програми МВФ утримати курс у параметрах, закладених у бюджет, на рівні до 30-ти буде просто неможливо. Ми повинні будем переступити через цю межу в 30 грн за долар, – вважає Олег Устенко.

Відтак, фахівці з пересторогою очікують моменту істини – наступного візиту місії Фонду до Києва. Якщо закон про Антикорупційний суд у прийнятній для світової спільноти редакції таки ухвалять до літа, шанси отримати 3,5 млрд доларів від МВФ ще залишаться. А в 2019-му можна буде домовлятися й про нову програму співпраці – аби мати змогу віддати старі борги.

Олексій Савіцький.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка