PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Удар по обнальщікам: ДФС перекрила сірі схеми з ПДВ

Фіскальна служба запустила власну систему блокування ризикових податкових накладних (СМКОР).

Вона помітно відрізняється від мінфінівської моделі, яка працювала в другій половині минулого року. Система стала більш інтелектуальною і, за відгуками бізнес-асоціацій і підприємців, не створить особливих проблем легальному малому і середньому бізнесу. Завдяки їй в бюджет щомісяця надходитимуть мільярди гривень, виведених з тіні.

22 березня став чорним днем ​​для тіньового ринку схемних податкових кредитів і переведення в готівку. В автоматичному режимі запрацював новий порядок блокування податкових накладних / розрахунків коригування (ПН / РК). Організовувати афери з фіктивним ПДВ, обманюючи державу, шахраям стане тепер на порядок складніше.

Головна мішень системи, придуманої податківцями, – це “скрутки”. Пояснимо, як вони працюють. Наприклад, імпортер фруктів офіційно завозить апельсини в країну, продає їх оптовикам на ринку і отримує готівку. Але кеш офіційно не оприбутковує, а додатково заробляє на ньому. Посередники-обнальщіки організовують так звані “скрутки”, в яких, крім володарів кешу також беруть участь компанії, які бажають під невеликий відсоток перевести в готівку свої безготівкові кошти (наприклад, щоб заощадити на податках і частина зарплати співробітникам виплатити в конвертах). Таких чимало. У підсумку, наприклад, будівельна компанія, якій держава оплачує по безналу ремонт доріг, для чогось раптом вагонами скуповує апельсини. Зрозуміло, реально такі угоди проходять тільки на папері. СМКОР подібні шахрайські операції обчислює і блокує.

Система блокування почала працювати ще в липні минулого року. На жаль, перша мінфінівська версія СМКОР виявилася недосконалою. Блокувалися податкові накладні, в тому числі і реального сектора економіки, що викликало чималу кількість скарг. В кінці минулого року систему тимчасово призупинили, перевірки ризикових накладних знову перевели в ручний режим.

Нову систему допрацьовували майже три місяці. Причому головну роль в розробці СМКОР-2 грав вже не Мінфін, а ДФС. Саме фіскальна служба тепер відповідає за розробку критеріїв ризику. Опитані експерти вважають, що ключові пункти розбрату в роботі системи вдалося нейтралізувати завдяки передачі контролю над нею фахівцям ДФС, а також тісного діалогу з представниками бізнес-спільноти.

Робота над помилками

Нова система стала більш інтелектуальною і виборчою. Її основний принцип – виділити із загальної маси тільки ті підприємства, які самі по собі викликають підозри. Наприклад, компанія створена кілька місяців тому, у неї явно підставний директор (займає аналогічну посаду ще в десятках інших юросіб), фактично немає активів, але, тим не менш, фірма різко нарощує оберти. Операції такого платника нова автоматична система проаналізує дуже ретельно. А ось операції підприємств реального сектора з позитивною репутацією і історією не будуть проходити перевірку.

– Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, що займається пересортом. Власне, це – платник податків, зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб, – зазначає Микола Чмерук, директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем.

Якщо у системи на першому етапі виникнуть питання, вона автоматично проаналізує платника податків за всіма іншими критеріями, сформульованим фахівцями ДФС.

– Якщо у підприємства реальний, а не підставний директор, якщо воно продає товари або послуги кінцевому споживачу – населенню, і має податкове навантаження не менше 3%, його взагалі не перевірятимуть, – говорить експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Юрій Федчишин.

– Не дивлячись на збільшену кількість етапів перевірки, їх критерії досить лояльні до малого і середнього бізнесу. Тому запропоновані ДФС новації в десятки разів зменшать кількість зупинених документів в системі блокування податкових накладних, – стверджує Микола Чмерук.

За словами віце-президента Українського союзу промисловців і підприємців Юлії Дроговоз, нова система є більш складною, так як додалися критерії ризиковості платників, крім ризиковості самих операцій. Але це дійсно привело до дуже істотного зниження кількість помилкових блокувань.

– В цьому році скарг і нарікань набагато менше. По крайней мере, з тих підприємців, кого блокували в 2017 році, зараз мені ніхто поки не дзвонить, – уточнює Дроговоз.

Бізнес почули

Більшість підприємців також позитивно сприймають удосконалення критеріїв та функціоналу СМКОР. На думку директора департаменту економічної політики Федерації роботодавців України Сергія Саливона, з запуском нової версії кількість автоматично заблокованих податкових накладних має скоротитися за рахунок вдосконалення відповідних критеріїв блокування.

– Якихось глобальних проблем, як було рік тому з перших днів старту попередньої версії СМКОР, непомітно. Ні в соціальних мережах, ні в бухгалтерських інтернет-спільнотах, в яких йде основне обговорення робочих аспектів, цілеспрямованого негативу і критики з боку фахівців не спостерігається, – каже керівник громадської організації Всеукраїнське ядерне товариство, член громадської ради при ДФС Тетяна Потопальська.

Той факт, що СМКОР стала працювати більш точково і вибірково, підтверджує і голова Асоціації платників податків України Григол Катамадзе. На його думку, рішення передати систему фіскальної службі було правильним.

– Після того, як доопрацювання автоматизованої системи віддали під опіку ДФС, у нас, нарешті, поцікавилися позицій бізнесу і запитали, в чому саме недоліки? Дискусії були жаркими, але багато пропозицій почули і врахували. Не хочу нічого прогнозувати, боюся наврочити. Але судячи з перших відгуків з регіонів, в цей раз все повинно вийти, – зазначив Катамадзе.

Ще одна перевага нової системи, крок назустріч підприємцям – спрощення процедури розблокування накладних та перенесення заперечування “на місця”. Йдеться про введення дворівневої системи прийняття рішень і безумовності їх прийняття після певного періоду.

– Якщо заблокували податкову накладну, платник подав документи і його обсяг поточних зобов’язань за цей місяць до 30 млн грн, тоді комісія на регіональному рівні при ДФС повинна розглянути документи впродовж 5 днів. І прийняти рішення про реєстрацію або відмову. Якщо обсяг поточних зобов’язань до 30 млн грн і комісія не прийняла рішення (не розглянула) справу, в силу вступає принцип мовчазної згоди – податкові накладні автоматично реєструються. Це – позитивне нововведення оновленої системи, – говорить Юлія Дроговоз.

Для порівняння: в минулому році скарги приймалися виключно комісією центрального апарату, що в результаті розтягувала термін розглядання на досить тривалий термін. Комісія, працюючи цілодобово, фізично не могла розглянути всі звернення платників.

– Важливо, що нас почули. Ми, як представники великого бізнесу, ратували за автоматичну електронну систему вже давно. Сподіваємося, що його переваги оцінить і добропорядний малий бізнес, який в минулому році вимушено опинився в заручниках у системи, – прокоментувала виконавчий директор європейської бізнес асоціації Ганна Дерев’янко.

Назад до схем

Однак є у нової системи і опоненти. Народний депутат, член парламентського комітету з питань податкової і митної політики, Тетяна Острикова впевнена, що будь-яка автоматизація системи блокування податкових накладних в українських реаліях неефективна і себе не виправдала.На думку Острикової, протистояти вкидання в систему фіктивного ПДВ повинен ефективний орган фінансових розслідувань, який ще не створений. Виходить, що поки йдуть суперечки про концепції СФР, схеми можуть продовжувати працювати?

Протягом останніх двох з половиною місяців реєстрація та розрахунки коригування податкових накладних здійснювалися в ручному режимі. Цього часу виявилося цілком достатньо, щоб на ринок знову повернулися фіктивні операції з податковим кредитом. Нехай навіть і у відносно невеликому масштабі.

– Тут же активізувалися численні охочі заробити на реєстрації старих податкових накладних та фіктивних схемних кредитах, – уточнює Тетяна Потопальська.

Експерти стверджують, що реальний обсяг вкидання можуть оцінити тільки в ДФС, будь-які цифри, які можуть спливати в деяких ЗМІ, беруться виключно зі стелі і є не більше, ніж спекуляціями.

– Що стосується теми скруток, то логічно можна припустити, що за ці два місяці роботи в ручному режимі вкидання в систему збільшилися. Оцінити їх обсяг під силу тільки співробітникам ДФС. З боку бізнесу ми, на жаль, не маємо такої інформації, – говорить Ольга Богданова, голова громадської організації Палата податкових консультантів.

– Оцінити обсяги реальні схемних кредитів за період бездіяльності автоматизованої системи фіскали зможуть ближче до кінця року, – прогнозує Тетяна Потопальська.

За словами Юрія Федчишина, автоматичне блокування ризикових накладних – це компромісне рішення. Щоб “поховати” тему скруток назовсім потрібна політична воля на посилення контролю за покупкою і продажем товарів підприємцями, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

Днями глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна заявила, що податкова лібералізація можлива лише після того, як в Україні буде фіскалізований величезний обсяг наявних продажів, левова частка якого зараз ніде не фіксується і не контролюється. Простіше кажучи, поки імпортер апельсинів (ми з цього прикладу починали публікацію) не перестане отримувати за свій товар “сіру готівку” з ринків і вуличних торгових точок, спокуса для створення скруток або пересорта залишається.

Читайте: Штраф за відсутність касових апаратів: на скільки та кого каратимуть

– Не фіскалізована величезна частина наявних продажів призвела до того, що ми не можемо відпустити і лібералізувати наступні кроки по адмініструванню податку (ПДВ) і тому тиснемо величезну кількість інших платників. Я маю на увазі, більшу частину товарів, що імпортуються і продаються на великих ринках України. Вони продаються без урахування … У Болгарії, в країні, яка ще тільки піднімається з дна, навіть на ринку бабуся, яка продає зелень, повинна пробивати це через касовий апарат, – сказала Южаніна.

Таким чином, м’яч зараз на боці депутатів. Як тільки центральний сервер ДФС зможе отримувати інформацію про будь-які торговельні операції – простору для шахрайства з ПДВ не залишиться. І система блокування буде не потрібна. Поки ж СМКОР – подобається це комусь чи ні – єдиний засіб від сірих схем.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка