PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Нардеп Олексій Савченко: Уряду не можна уповільнювати темп реформ

Що думають про діяльність міністрів президентської фракції і які поради вважають за потрібне дати уряду, розповів перший заступник голови комітету ВР з питань бюджету, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Савченко. 

Наприкінці липня уряд Володимира Гройсмана пройшов першу психологічну позначку своєї діяльності – 100 днів роботи. Напередодні прем’єр-міністр вже оприлюднив проміжний звіт про розпочаті та заплановані реформи.

Тим не менш, у експертів поки що немає однозначної відповіді про ефективність цього складу Кабміну.  

Що думають про діяльність міністрів президентської фракції і які поради вважають за потрібне дати уряду, розповів перший заступник голови комітету ВР з питань бюджету, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олексій Савченко.

– Як ви оцінюєте перші три місяці роботи Кабміну? Він виправдовує надії коаліції, виборців, з якими ви спілкуєтеся?

– За такий короткий час досить складно дати однозначну відповідь на це питання. Ось нещодавно були опубліковані результати опитування громадян, в тому числі і про те, як вони ставляться до уряду Гройсмана. 20% схвалюють, 60% не схвалюють. Ще питання: чи зможе уряд реалізувати позитивні зміни в Україні? Знову 20% говорять так, 60% – ні. Дві третини людей вважають, що це поглибить політичну кризу або як мінімум не вирішить її.

ііі

 

Якщо чесно, для мене такі показники досить дивні. Мені здається, тут не стільки оцінка власне Кабміну, скільки всієї системи органів влади, яка, на думку людей, не дає результатів. Просто зараз прем’єр Гройсман, от йому й дісталося.

Депутати коаліції дивляться на це більш прагматично, а своє ставлення виражають наявністю або відсутністю голосів за урядові ініціативи. Ситуація складна, але не безнадійна.

– Які досягнення уряду ви б виділили як ключові, а чого не вдалося досягти?

– Серед дійсно важливих рішень – міжнародне фінансове співробітництво. Це і досягнення, і недоробка одночасно. З одного боку, ми отримали 1 млрд. доларів гарантій від уряду США, а з іншого – у нас “на паузі” програма співпраці з Міжнародним валютним фондом. І поки вона “на паузі”, до нас не йдуть інвестиції, тому що всі чекають: виконають умови програми чи ні. Програму ми наче виконуємо, але ніби з острахом: ось тарифи підвищили, але одразу ж озираємося і починаємо говорити, що вони непрозорі. Не вистачає комплексного підходу до вирішення питань.

Серед позитивних аспектів – активний початок приватизаційних процесів, реформування державних підприємств. Нарешті призначені нові люди в Укрзалізницю і Укрпошту незважаючи на протистояння і постійні зриви конкурсів. Нарешті буде впроваджена для всіх держзакупівель система Prozorro, що дозволить заощадити десятки мільярдів гривень та направити їх на поліпшення соціальних стандартів, на інфраструктурні проекти.

ііі

 

Шкода, що поки так і не вийшло дати відповідь на виклики податкової реформи. Верховна Рада не дала можливості провести реформу енергоринку, яку так чекають і його учасники, і потенційні інвестори. Крім того, відкладено на невизначений термін вирішення питання про земельну реформу. – Як ви самі ставитеся до зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення? – Як колишній підприємець, я категорично підтримую дозвіл на торгівлю земельними ділянками, тому що це ресурс, який може істотно збільшити приплив інвестицій в агросектор. При цьому оскільки АПК є зараз основним джерелом експортної валютної виручки в країну, необхідно робити все для того, щоб аграрії отримували максимально комфортні умови для роботи.

Однак як політик я розумію, що засмічена популізмом окремих політсил свідомість наших виборців зараз не готова сприймати таких змін у цьому секторі. Тому перехід повинен бути поетапним, але ці дії можна здійснювати паралельно.

У першу чергу, давайте розберемося з тим, хто і що у нас виробляє в сільському господарстві, яка у нас структура виробництва – скільки сировини і скільки готової продукції. Визначимося, хто отримує найбільше дотацій та державної допомоги: ті, хто переробляє або ж ті, хто просто жене зерно за кордон? Зробимо максимально ефективним використання державних коштів. Я тут повністю підтримую позицію міністра Кутового щодо адресної допомоги невеликим фермерським господарствам. Тому що великі агрохолдинги і без нас упораються, а от дрібний і середній бізнес треба підтримувати інтенсивніше.

ііі

Друга складова – це активна пропагандистська кампанія з боку держави. Сьогодні у держави немає чіткої стратегії та бачення з приводу того, що ми робитимемо із землею зокрема і з агросектором в цілому. Потрібно сказати: який би не прийшов уряд – ми за продаж землі, ось наші аргументи, і поступово вкладати їх в голови людям, демонструючи неспроможність аргументів популістів.

– Ще щодо агросектору та інфраструктури. Уряд, мабуть, вперше серйозно взявся за проблему перевантаження. Відомо, що багато перевантажених автомобілів – це якраз машини із зерном. Тобто галузь, з одного боку, приносить експортну виручку, з іншого – руйнує дороги. Що робити з такими ситуаціями, коли бізнес не звик дотримуватися цивілізованих правил?

– Ця ситуація в південних областях вже давно нікого не влаштовувала. Тому ініціативи уряду я тут підтримую. З одним застереженням: потрібно створити дієві механізми контролю і прозорого розподілу штрафних санкцій, продемонструвати, що зібрані гроші йдуть саме на ремонт доріг. Потрібно також проводити роботу з власниками вантажів, а не тільки з перевізниками. Та інвестиційне сприяння підприємцям ставити в пряму залежність від дотримання ними встановлених правил гри. – Чи є у вас розуміння, як реагує на роботу уряду бізнес-середовище? – Результати мого особистого спілкування загалом збігаються з тими оцінками, які дають опитування держорганів і бізнес-асоціацій. Навіть у порівнянні з першим кварталом, ділові очікування стали набагато оптимістичнішими. Пов’язано це безпосередньо з приходом Гройсмана на посаду прем’єра? Не думаю, що це єдиний фактор. Скоріше мова йде про загальне відчуття стабілізації ситуації. Все більше людей говорять про необхідність відновлення масштабного кредитування. А це явна ознака того, що бізнес має намір нарощувати виробництво, розширювати обсяги торгівлі. Знову ж таки, такі рішення не приймаються з кондачка, це говорить про те, що підприємці морально підготувалися до економічного відновлення. Тепер усіх турбує одне: щоб темпи реформ не знижувалися, щоб не припинялася боротьба з корупцією.

– Як ви оцінюєте роботу антикорупційних органів? Це показові виступи або системний підхід і чи скоро ми зможемо говорити про зменшення кількості корупціонерів серед вищих посадових осіб?

– Я не думаю, що мова йде про показові речі. Як колишній працівник правоохоронних органів, я можу відзначити тільки професіоналізм дій ГПУ, НАБУ, антикорупційної прокуратури. Дійсно, поки багато чиновників не можуть повірити, що система боротьби з корупцією запрацювала. Щодня у нас обшуки, затримання, гучні звинувачення, і на наступний день чиновника в іншому міністерстві знову ловлять на хабарі. Тобто наскільки треба бути впевненим у своїй недоторканості, щоб, спостерігаючи як поруч розкриваються злочинні схеми, продовжувати спокійно “працювати”.

ііі

 

Хтось, звичайно, може звинувачувати правоохоронців у виборчому підході, хтось може шукати в затриманнях чиюсь помсту чи політичну доцільність. Але поки що я бачу тільки одну проблему: для масових арештів і розслідувань не вистачає людей. Це питання і оплати праці, професійної підготовки, і політичної волі. Плюс, безумовно, потрібно реформувати судову систему, тому що, якщо всі ці справи будуть розвалюватися через корумпованість суддів, уся антикорупційна робота піде нанівець.

– Чи досить суворим є покарання за корупційні дії?

– Так, якщо “нагорода” знаходить “героя”. Але я вважаю, що нам потрібно ще більше розширювати базу пошуку корупціонерів, не боятися “ворушити минуле” і знаходити людей, які завдали шкоди державному бюджету, перебуваючи на відповідальних посадах. Нещодавно ми з колегами розробили і подали в парламент принципово новий проект закону Про внутрішній аудит. Одне з ключових положень – в обов’язковому порядку необхідно проводити аудит діяльності чиновників, які йдуть зі своїх постів. Результати публікувати і, якщо треба, – відправляти в правоохоронні органи. Зараз у нас директори держпідприємств або міністри просто йдуть у відставку, переходять у комерційний сектор або стають радниками і прекрасно себе після цього почувають. Насправді ж держава втрачає мільйони, і ніхто за це не несе відповідальності.

Іван Ярмоленко

Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх