PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Бізнес-клімат в Україні: на кого і чому скаржаться підприємці

Вести бізнес в Україні складно, але перспективно. Колишній єврокомісар і двічі міністр фінансів Литви Альгірдас Шемета переконаний, що прогрес у бізнес-кліматі України помітний.

Альгірдас Шемета

Сьогодні підприємці все частіше намагаються вирішити суперечки з чиновниками не з допомогою хабарів, а через офіційні скарги до Ради бізнес-омбудсмена, яка була створена в грудні 2014 року.

Її керівник Альгірдас Шемета дає владі цілий ряд рекомендацій, тому що вірить, що за умови вдалих реформ Україна здатна щорічно залучати більше $10 млрд прямих іноземних інвестицій.

– Як Ви оцінюєте нинішні умови ведення бізнесу в країні? Наскільки легше живеться підприємцям?

– В цілому бізнес-клімат в Україні повільно, але все ж покращується. Про це свідчать як об’єктивні дані, так і зустрічі з підприємцями. Менше стали скаржитися на “болючі питання” з відшкодування ПДВ чи видачі дозвільних документів. У цьому є прогрес. Проте цей прогрес дуже повільний! Скарг на дії чиновників усе одно багато. Бізнес хоче кращих умов.

– Загальна кількість скарг до Ради бізнес-омбудсмена зростає. За 2017 рік їх уже понад тисячу. Чи свідчить про намагання підприємців боротися за свої права, уникаючи корупційних домовленостей із чиновниками.

– Гадаю, що так. За 2,5 роки, протягом яких працює Рада бізнес-омбудсмена, підприємці повірили в те, що можна домогтися справедливості, не вв’язуючись у корупційні схеми. Все більше підприємців намагаються уникнути хабарів. Водночас не все так добре, як би нам хотілося. Ми дотепер отримуємо скарги на дії правоохоронних органів. З моєї точки зору, такого взагалі не повинно бути в цивілізованій країні. Щоправда, і тут є прогрес. Нещодавно парламент ухвалив зміни до кримінально-процесуального кодексу під своєрідною назвою «Стоп маски-шоу». Я сподіваюся, що в найближчому майбутньому кількість скарг на правоохоронців буде скорочуватися. Та від силовиків не відстають і контролюючі органи, а також місцеві чиновники. Нині ми готуємо рекомендації, як ці проблеми можна подолати. У січні ми їх оприлюднимо.

Ну й традиційно найбільше підприємці скаржаться на податківців. Це природньо, адже з податковими питаннями бізнес стикається практично щодня. Разом з тим, нині Державна фіскальна служба стала відкритішою й все частіше дослухається до наших рекомендацій.

– Якщо порівняти нинішню структуру скарг від підприємців дворічної давності, чи помітні якісь якісні зміни?

– По структурі більше половини усіх скарг – це скарги на Фіскальну службу. 12% – це скарги на правоохоронні органи. 8% – на контролюючі органи й 6% – на органи місцевого самоврядування. Але сама суть скарг змінюється. Спочатку ми стикалися з дуже грубими порушеннями законодавства. Там і розбиратися сильно не треба було: прочитав скаргу й закон, та одразу розумієш, що чиновники неправі. Зараз же звернення стають усе складнішими, уже не так легко визначити, хто правий, а хто – ні.

– Українські чиновники при цьому йдуть назустріч? Як Ви оціните діалог із владою?

– Діалог також прогресує. Наприклад, ще 2 роки тому було б важко повірити, що ми майже щомісяця будемо зустрічатися з керівництвом правоохоронних органів, чи то Прокуратура, чи СБУ, чи Нацполіція. Тепер же це стало регулярною практикою. Ми розбираємо конкретні справи, оцінюємо ситуацію й слухаємо аргументи один одного. Але до ідеального діалогу ще далеко. Буває, що наших аргументів таки не чують. У таких випадках бізнесу доводиться йти до суду.

– З огляду на такі українські реалії, чи очікуєте ви активного приходу в країну нових іноземних інвесторів? Чи здатна Україна сьогодні зацікавити міжнародний бізнес?

– На мою думку, потенційні інвестори нині досі придивляються до України. Проте, якщо бізнес-клімат покращувати, все можна змінити. Слід, зокрема, створити Службу фінансових розслідувань, котра забере від інших правоохоронних органів право вести економічні злочини. Ми також рекомендуємо змінити систему міжнародних санкцій. Крім того, важливо запровадити дисциплінарну відповідальність держслужбовців. Адже ми дуже часто стикаємося з тим, що не сам закон поганий, а його просто погано виконують, відповідальність службовців недостатня. Якщо це все змінювати, то потенційно Україна дуже цікава для міжнародних інвесторів. А їх потрібно залучати – економіка України має зростати як мінімум на 5-7% у рік.

– Якби хоча б половина цих реформ здійснилася, рекомендували б підприємцям відкривати бізнес в Україні?

– До нас, до речі, часто приходять потенційні інвестори й питають про бізнес-клімат. Але я маю бути об’єктивним, тож говорю як про плюси, так і про мінуси. Та за останній рік я все частіше кажу, що з моєї точки зору настав момент, коли варто ризикувати. Прихід на ринок нині відносно дешевий. Ті, хто прийдуть зараз, виграють згодом у конкурентів, які зайдуть на український ринок трохи пізніше. Це стосується й таких довгоочікуваних українцями міжнародних гігантів як Н&М чи IKEA. Україна ж із приходом таких компаній, через якихось 5 років зможе залучати більше $10 млрд прямих іноземних інвестицій щороку.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка