PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Алла Шлапак: Постачання рідкого хлору в Україні є серйозним викликом для влади

Українська влада має вжити серйозних заходів для створення реальних ринкових умов для того, аби не допускати свавілля з боку монополістів, як це сталося із виробництвом рідкого хлору – реагенту для знезараження питної води.

Про це заявила лідер Соціальної справедливості Алла Шлапак під час ефіру на телеканалі Прямий. Наразі єдиний в Україні виробник рідкого хлору – Дніпроазот – понад місяць тому зупинив виробництво у односторонньому порядку, спричинивши виникнення “хлорної кризи”.

Політик підкреслила, що створення важелів протидії монополістам полягає, передовсім, у підтримці місцевих органів самоврядування у впровадженні нових технологій очистки води на водоканалах, а також у будівництві підприємств, які вироблятимуть альтернативні реагенти, зокрема, гіпохлорит натрію.

Водночас Алла Шлапак акцентувала увагу, що влада має системно підійти до вирішення питання існування монополій в українській економіці взагалі, аби не допускати надалі жорстких перекосів на ринку. Системний підхід, за словами політика, полягає у ретельному перегляді раніше прийнятого законодавства, яке закріплювало статус-кво монополій, створених олігархами, і активну підтримку альтернативних рішень у різних сферах.

– На жаль, упродовж останніх декількох років питання монополій в Україні стоїть досить гостро, адже заручниками конфліктів такого порядку стають українці. Зокрема, це стосується також і ситуації у Києві щодо Київенерго, нинішньої ситуації із Дніпроазотом, туристичних операторів, коли заручниками стали сотні і тисячі людей. Нині питання стоїть таким чином: наскільки ефективною є держава у створенні ринкових умов, а не забезпеченні інтересів монополістів? Сьогоднішні події свідчать про те, що величезна кількість людей стали заручниками ще однієї монополії. І, що важливо, – ідеться про наше здоров`я, – звернула увагу лідер Соціальної справедливості.

Наразі “хлорна криза” оминула дуже невелику кількість українських областей, зокрема, Івано-Франківськ, Луцьк та Полтаву. У перших двох регіонах замість хлору використовують сіль, з якої роблять оксидант для знезараження, а у Полтаві застосовують гіпохлорит натрію. Страждають ті регіони, які напряму чи опосередковано купували хлор у Дніпроазоту. За інформацією місцевих водоканалів, вже незабаром запаси хлору можуть вичерпатися у Кропивницькому, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові, Вінниці та Миколаєві.

– Наразі час змінюється. Завданням держави, по-перше, є регулювання бездіяльності чи відверті зловмисні дії монополістів і, по-друге, створення ринкових умов. Тобто, якщо йдеться про чисту воду, то, передовсім, ідеться про впровадження новітніх технологій, а також підтримка і фінансування органів місцевого самоврядування, які готові впроваджувати ці нові технології. Водночас слід працювати над зміною законодавства для впровадження реальних ринкових умов, – сказала політик.

Читайте: Створили передумови до надзвичайної ситуації – СБУ перевірить ДніпроАзот

Алла Шлапак нагадала, що Київводоканал також експериментував із альтернативними способами очистки води для 60 тисяч мешканців Оболонського району, змонтувавши на водогінній насосній станції Оболонь-2 реконструюваний вузол для знезараження води,   використовуючи гіпохлорит натрію. Також, раніше київська міська влада неодноразово заявляла про необхідність будівництва заводів із виробництва гіпохлориту натрію. Зокрема, минулого року заступник мера Петро Пантєлеєв заявив, що вартість будівництва такого підприємства становить близько 400 млн. грн, у зв`язку з чим влада веде перемовини із іноземними інвесторами.

– Нині необхідно підтримати органи місцевого самоврядування у їхньому прагненні до впровадження новітніх технологій, адже вони, як бачимо, досить оперативно реагують на ситуацію і готові до альтернатив. Вони потребують державної підтримки, можливо, через систему субвенцій, тощо. Створення ж реальних європейських ринкових умов позитивно вплине і на саме підприємство-монополіста. Час гри у одні ворота закінчився, про що свідчить хоча би і укладена чотири роки тому Угода про Асоціацію України та ЄС, – переконана Алла Шлапак.

15 липня Дніпроазот – єдиний виробник рідкого хлору в Україні, припинив свою роботу, пояснивши це нібито збитковістю виробництва хлору та зажадавши підняття цін на реагент.

19 липня АМКУ заявив, що підприємство може бути оштрафоване за такі дії. А також, що ціни на хлор не регулюються державою, тому можуть бути підвищені.

На час припинення виробництва рідкого хлору в Україні його почали закуповувати у Румунії.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка