PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Бучач – місто-музей, місто-амфітеатр

У містечку Бучач на Тернопільщині у камені застигли ангели та святі, а інтер”єри храмів, уже кілька століть вражають відвідувачів.

У містечку Бучач на Тернопільщині у камені застигли ангели та святі, а інтер”єри храмів, уже кілька століть вражають відвідувачів.

Вулички Бучача розміщені ярусами. Тут з кожного пагорба видно сакральні споруди, де в камені застигли янголи та пам’ятки архітектури, які зустрічаються тільки в Європі.

Бучацька ратуша – найунікальніша в Україні. Адже 250 років тому під її будівництво не знайшлося місця, тому творці на малесенькому клаптику землі звели неймовірної краси струнку споруду, заввишки 48 метрів. Над ратушею чаклували двоє геніїв: архітектор Бернард Меретин і скульптор Іоан Пінзель. Відомих майстрів запросив тодішній власник Бучача – граф Микола Потоцький. Зачаровані неповторністю міста митці залишили по собі шедеври, до яких і нині можна торкнутися руками. Та історична правда у Бучачі тісно переплелася з легендами. Одна із них про італійця, на честь якого назвали гору Федір.

«Мав прізвище Федоріні чи Федорчіні. Він був винахідником і сконструював літальний апарат. І коли спробував злетіти з гори, ця куля зазнала аварії і він впав і розбився», – розповідає краєзнавець, Микола Козак.

Неймовірна окраса Бучача – костел Успіння Богородиці. Особливо вражає його оздоблення. Фігури святих та янголів, що ніби застигли в задумі, створив великий Пінзель зі своїми учнями.

Огляд міста екскурсоводи радять починати вранці. Коли відкриті всі храми і можна побачити інтер’єр. Городяни ж пишаються не лише архітектурними шедеврами, а й талановитими земляками – серед яких навіть нобелівський лауреат письменник Шемель Агноль, актор і режисер Мар’ян Крушельницький, звідси і предки Зігмунда Фрейда. Аби зберегти історію Бучача, влада подала документи для отримання статусу історико-культурного заповідника.

«Місто заслуговує на те, щоб мати такий статус. Оскільки є такі важливі пам’ятки історії архітектури, і, я думаю, що цим наше місто приваблювало ще більше туристів», – каже директор краєзнавчого музею, Лариса Легка.

Поряд з костелом вузенька стежина, що веде до руїн замку. А звідси, подейкують, підземний хід аж до річки. Він був настільки просторим, що Потоцькі їздили тут каретою. Звідси відкривається чудова панорама на місто, схожого на яке нема ніде, запевняють історики. Їх підтримують навіть найменші мешканці Бучача.

Екскурсоводи радять провести на Бучаччині щонайменше два дні. Спершу варто оглянути принади райцентру, а потім – чотири довколишніх замки. А ще набратися сили біля 600-літньої липи та найбільш водоспадистого струмка в Україні. Відпочивати в Бучачі добре будь-якої пори. А в осінньо-морозний безлистий період тут можна добре роздивитися усі красоти.//Оксана Кваснишин, «ФАКТИ», ICTV

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка