PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Українські стандарти дозволяють воду, яка руйнує клітини

Нові стандарти води ухвалено, але пити її з кранів небезпечно. Та чиновники мовчать про загрози здоров’ю.

Нові стандарти води ухвалено, але пити її з кранів небезпечно. Та чиновники мовчать про загрози здоров’ю.

Щодня увечері луганчанка пані Тетяна змиває товстий шар накипу на чайнику. Для харчування воду купують, бо у трубах вона жорсткіша удвічі від норми. І якщо її відстояти день, на дні відра утвориться брудний слиз, а на поверхні – плівка.

«Самі нездорові, тому що вода непридатна. Каміння, відкладення солей, вже операцію робили, вже друга на підході. Гроші беруться пристойні, а вода непридатна», – каже луганчанка, Тетяна Сергіївна.

З кранів луганчан уже тече не питна вода, бо ж тимчасовий дозвіл на постачання такої рідини сплив 20 жовтня, і поки ніхто його не подовжив. Найбільше вода псується у трубах, запевняє санстанція.

Якщо вода на Луганщині переважно артезіанська, то в Києві – річкова. А результат для піддослідних рибок виявився фатальним. За півтори доби з 10 особин, які звикли жити у чистій воді, загинули 7. Результати аналізу крові рибок доводять – їхні клітини руйнуються.

«Водопровідна вода завжди викликає гостру токсичність. Через це всі ці клітини діляться неправильно», – розповідає дослідник Інституту колоїдної хімії НАН України, Майя Верголяс.

Окрім шкідливих хімічних сполук, керівник академічного інституту колоїдної хімії звертає увагу на грибки, які знайшли у столичних водогонах.

Та державні стандарти якості питної води у нас надто поблажливі, наприклад, вміст нафтопродуктів, свинцю та пестицидів відстежуватимуть лише з 2015 року, а стронцію, ціанідів, хлорфенолу – аж з 2020-го. Тобто, весь цей букет поки можна купити навіть у фасованій воді.

Очільник інституту колоїдної хімії, який досліджує воду вже кілька десятків років, пропонує жорсткіше стежити за якістю питної води, бо що нижчі стандарти, то гіршу воду ми п’ємо. Академічні гігієністи  кажуть про ще одну проблему – очисні споруди і водогони надто застаріли, аби забезпечувати високу якість.

«Виключити за будь-якої найдосконалішої технології, щоб в питну воду не надходили ті або інші хімічні токсигенні речовини навіть у мікрокількостях – це неможливо. Вони будуть надходити», – говорить завідувач лабораторії гігієни водопостачання Інституту гігієни та медичної екології, Вячеслав Прокопов.

Поки академіки дискутують, а чиновники обіцяють гроші на ремонт мереж і очисних споруд, луганчани, як і жителі багатьох інших регіонів, не знають, як поліпшити своє здоров’я, підірване поганою водою.//Олена Астахова, «ФАКТИ», ICTV

Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх