PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Майстер-клас із приготування “Божої страви” до святкового столу

Сьогодні українці відзначатимуть Святвечір – наші кореспонденти пройшли майстер-клас із приготування куті та накривання святкового столу.

Сьогодні українці відзначатимуть Святвечір – наші кореспонденти пройшли майстер-клас із приготування куті та накривання святкового столу.

Кутя – єдина віддушина для господинь на Святвечір, адже під час приготування цієї страви чоловіки цілком і повністю у жіночому підпорядкуванні. У випадку непокори можна і макітрою отримати, тож рецепт куті справжній козак знає назубок. Пшоно, що впрівало на маленькому вогні, розтертий мак, горіхи і сита – медова водичка. Сучасні додатки – родзинки і шоколад – від лукавого, кажуть прихильники традиційної кухні.

«Це витребеньки і забаганки сучасного світу», – каже старший козак Богдан Шрамко.

Миска з кутею ставиться під образи, на покуті – найпочесніше місце, де зазвичай сидить господар. На стіл кладуть часник від нечистої сили, сіно – для добробуту родини, килими – для багатства і рушник із деревом життя, на пам’ять про минулі покоління. А потім – 12 пісних страв і ніякого алкоголю. Він, як і гучні пісні, сьогодні недоречний. Адже святвечір – родинне свято, котре, як вважалось у давнину, збирає за столом і живих, і померлих до дев’ятого покоління.

«Перед тим, як сідати за стіл, дмухали на лави, тому що вважали, що там можуть бути душі померлих предків і, щоб на них не сісти, легесенько здували їх», – розповідає шинкарка Наталка Федорко.

З першою зіркою – господар читає молитву і пригощає кутею сім’ю. Втомлена підготовкою родина, нарешті розслабляється і відводить душу, смакуючи всі 12 страв. Причому зі стола в цей вечір не прибирають – лишаючи кутю для частування пращурів. І хоч багато звичаїв потроху забуваються, цю традицію козаки радять пам’ятати. Аби не лишитися голодними, коли наші нащадки сідатимуть за стіл.//Олена Скобало, «ФАКТИ», ICTV

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка