PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Транш МВФ Україні: борг зменшиться, а газ подорожчає

Вже цієї осені в уряді сподіваються на черговий транш від МВФ. Гроші Фонд обіцяє, проте не дає Україні вже більше року. Навіщо позика державі, і як вона може вплинути на життя кожного з нас, з’ясували Факти ICTV.

Місія МВФ завітає до України на початку вересня. Візит вважають гарним знаком у нацбанку, адже це перший крок назустріч країні після місяців очікування. У банку сподіваються, що у разі позитивного результату приїзду місії бюджет отримає позику вже цієї осені.

Скільки грошей дадуть Україні

Діюча програма розширеного фінансування МВФ для України розпочалась у 2015 і завершується навесні 2019-го року. Країна вже отримала 8,7 із 17,5 мільярдів доларів, що передбачені програмою.

Не дивлячись на те, що Київ в рамках програми отримав лише половину від можливих грошей, в Україні вважають, що наступна позика може становити не більше 1,9 мільярда доларів. Виною всьому хронічні затримки з реформами.

Ця сума конче необхідна Україні, адже осінь – час платити по рахункам. А точніше, гасити зовнішній борг. Зараз держборг країни сягнув більше 66 мільярдів доларів.

За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, нова позика має піти на виплату старих боргів. Зараз Україна розраховується за допомогу, отриману у 2005-2013 роках.

Динаміка боргу

За 13 років сума зовнішнього боргу України зросла більш, ніж в чотири рази, повідомив прем’єр на засіданні уряду.

 – 2005 рік – 12,5 мільярдів доларів, 2006 рік – 13,1, 2007 рік – 14,1 мільярдів, 2007-2008 роки – 17, 2009 рік – 28, 2010 рік – 40, 2011 рік – 44,7 мільярдів доларів, 2012 рік – 49,9 мільярдів, 2013 рік – 60. Станом на 30 червня 2018-го держборг сягнув 66,1 мільярдів доларів.

Здавалось би, навіщо позичати ще, якщо країна вже винна міжнародним організаціям багатомільярдну суму? Але, зважаючи, що протягом 2017-2018 років ми маємо повернути 18 мільярдів боргу, а в резерві НБУ є лише 17,7, кожне вливання має значення.

Тож відсутність позики означає, що Україні нічим буде розрахуватись за старі борги.  А невиплата займів  у свою чергу загрожує дефолтом, який завжди тягне за собою неприємних супутників у вигляді зупинки виробництва, падіння гривні та інфляції.

Не все так погано?

В уряді заспокоюють – хоча сума боргу росте, якщо співвіднести її до розміру вітчизняного ВВП, частка позики поступово зменшується. Так, у минулому році сума боргу становила 65,3 мільярда доларів і дорівнювала 61,5% ВВП. У 2018 сума позики виросла до 66,4 мільярдів, але становить вже 60% від валового продукту.

У кабміні прогнозують подальше поступове зниження співвідношення боргу і при цьому подальше зростання розміру позики до 72,2 мільярдів доларів США у 2020 році. Скорочення співвідношення говорить про ріст ВВП, але радіти цьому буде необачно.

Лише третина боргу країни обчислюється у гривні. Це робить національну валюту незахищеною від коливань, що вже можна спостерігати в обмінниках. Повертати позики треба у валюті, а отже ослаблення гривні – тільки збільшує борг.

Що хоче МВФ взамін

Тож, як бачимо, подальшого накопичення боргу Україні не уникнути. Однак, щоб отримати наступний транш, країна взяла на себе ряд зобов’язань. Через їх невиконання, грошей бюджет не отримав до цих пір.

Головними умовами, на які погодилась країна, були реалізація антикорупційної політики та приведення цін на газ до економічно обґрунтованих. Якщо створення Антикорупційного суду, зі скреготом, повільно і тяжко, але, все ж таки, відбувається, то соціально гостре питання тарифів, коли країна стоїть на порозі виборів, уряд не хоче вирішувати, навіть незважаючи на загрозу дефолту у разі відміни траншу.

Приведення тарифів до економічно коректних означає, що населення має платити ту ж саму ціну, що і бізнес. А це приблизно на 60% більше, ніж нинішні тарифи. Експерти не виключають, що ситуація між двох вогнів, коли треба і умови МВФ виконати, і населення не збурити, змусить уряд піти на компроміс.

Економіст Віктор Скаршевський прогнозує, що тарифи на газ для населення можуть підняти, але частково.

– Швидше за все, ціни на газ для населення підвищать на 60% не відразу, а поетапно. Сценарій може бути такий: тарифи підвищать на 20%, в МВФ скажуть, що цього недостатньо, але гроші все одно дадуть.

Крім  газового питання, уряд має виконати ще одну умову і зменшити витрати бюджету, щоб до кінця року дефіцит не перевищував закладений у казну.

Що далі

Навіть якщо МВФ піде на поступки і дасть Україні наступний транш, закривши очі на тарифне питання, борг нікуди не дінеться, і вже за кілька місяців, коли настане черга повертати наступну позику, уряд знову сподіватиметься на гроші валютного фонду.

Ситуація виглядає як така, що рухається по колу, що весь час звужується і залишає все менше варіантів для торгу з МВФ. Тож в кабміні взялись за управління боргом. Там розробили середньострокову стратегію керування позикою до 2020 року.

Чи обвалиться гривня без траншу МВФ?

Її план передбачає поступове зменшення боргу до 49% ВВП за 2 роки. Досягатимуть цього шляхом випуску боргових облігацій у валюті та розширення співробітництва з міжнародними партнерами щодо фінансування країни.

– Затвердження оновленої Стратегії та її втілення сприятиме не тільки підвищенню ефективності управління державним боргом та зниженню його рівня, а й зростанню прогнозованості тенденцій розвитку державних фінансів України та підвищенню рівня довіри до нашої країни з боку українських та міжнародних інвесторів, – зазначила в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова.

Але для того, щоб план дій приніс позитивні результати, державні облігації мають користуватись попитом.

Читайте: Когда будет транш МВФ и ждать ли дефолта в Украине ЄС виділив Україні €15,5 млн безповоротного траншу Без кредитів МВФ на Україну чекає дефолт – Гройсман

А на це держава з такою економічною ситуацією, як Україна, може розраховувати лише запропонувавши покупцям високі відсотки за облігації. Це для України не вигідно, адже в момент виплати за цінні папери країні доведеться витратити більше, ніж вона отримає від їх продажу.

Фотоdreamstime

Яна Семенюк

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка