День вишиванки 2018: таємниці і значення символіки за регіонами

Сьогодні – Всесвітній день вишиванки. Свято не закріплене жодним документом і не має жодного політичного підґрунтя, але від того не менш урочисте. Має популяризувати українську культуру й традиції.

В Україні є кілька десятків регіональних мотивів вишивки, і тисячі їхніх варіацій.

Вишиванка не може бути однакова на всю Україну. Спільне хіба що значення кольорів.

  • Червоний – любов і боротьба.
  • Чорний – земля або смуток.
  • Синій – вірність.
  • Зелений – життя і розвиток.
  • Білий – фізична і духовна чистота.

Слобожанська вишивка – білим по білому, символізувала зв`язок з предками. Вибілювали нитки по кілька років, і ткали на станках – найбідніша дівчина мала вишити з півсотні сорочок для майбутньої родини ще до заміжжя. Тутешні сорочки з льону – це в подальшому мало захистити матір і дитину від лиха. А візерунок – ромби вишиті гладдю символізували засіяні поля – так слобожанці кодували собі врожайне майбутнє.

Читайте: Вишиванка замість жетона: як проїхати у київському метро безкоштовно

На Гуцульщині квіти на полотні – то сучасні мотиви. Така сорочка виграє барвами. Шиття щедре на грудях та рукавах.

На Волині давня місцева вишивка імітувала ткацтво. У кого білого полотна не було – творили на сірому.

Черкаську вишиванку можна впізнати за спокійними барвами, їх було небагато і без жодного негативного елементу. Хоча раніше багато вишивали чорним. Це колір землі,за рахунок якої люди виживали. На Черкащині використовували до 20 технік ,причому хрестиком була лише додаткова.

До слова, Факти ICTV слідкують за тим, як українці відзначають День вишиванки.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка