Ні помитися, ні попрати! У ХХІ сторіччі в Україні тисяча сіл не мають водогону

Селище Новотаврійське, понад 500 його жителів без питної води  більше трьох років, відколи зламався центральний водогін. Відтоді питну воду купують – 120 грн за куб. Зберігають у бетонних ямах.

А от помитися і попрати речі можуть тільки ті, хто має власну свердловину. Правда, пити тутешню воду не можна – в ній надто багато вапна.

Селище Сурсько- Литовське із населенням майже 5 тисяч людей. Централізований водогін тут неможливо побудувати – лише десь можна пробити гранітну платформу, що залягла на глибині  30 метрів.

За даними експертів: найменше забезпечені водою 5 областей України: Запорізька, Одеська, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська. Десь рятуються підземними ресурсами, десь вимушені рідину привозити.  А от у столиці – навпаки. Води багато, але через високі тарифи – Дніпровська водопровідна станція працює у півсили.

Дивіться:  Зламані меблі, розбита сантехніка, на підлозі вода – аварійні лікарні на Київщині

Тож виходить: в одній області води більше ніж треба, а в іншій – ще спробуй знайти.

Погіршує ситуацію і той факт, що всі водопровідні системи збудовані ще за радянських часів, тож потребують капітального оновлення: потрібні сучасні економічні насоси та очисні споруди. Є вихід і для незабезпечених водою регіонів, але недешевий.

Вирішується шляхом будівництва групових водоводів, які транспортують воду на протязі 40-60 км.

Втім, вирішувати такі питання мають уже об’єднані громади.

Нагадаємо, через планові гідравлічні випробування тепломереж у житлових будинках у центрі Києва з 17 по 30 квітня не буде води.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка