Провідник у поїзді: обов’язки та плюси і мінуси

Поки в Україні триває ЗНО, майбутні абітурієнти ще визначаються в які університети подавати документи, Факти розпочинають цикл сюжетів Професії. Цього тижня про шістьох з них. Сюжет про провідницю потяга. Від радянських часів за професією тяглася не зовсім успішна слава. Старі задушливі вагони, запах варених яєць та діряві шкарпетки пасажирів плацкарту, скандали із закупівлею та продажем чаю, погано випрана волога білизна і довжелезні санітарні зони.

Весь удар та гнів пасажирів за радянські традиції тримали на собі провідники. Зараз ситуація начебто змінюється, з’являються нові вагони, скасовуються старі норми. Та що ж змушує провідників обирати життя на коліях, які долі у тих, хто працює на швидкості 160 кілометрів на годину.

До свого робочого місця з рідної Вінниччини пані Наталя діставалася понад 3 години. З випрасуваною формою в одній руці, з чималенькою сумкою в іншій. Попереду 5 діб безперервної роботи.

20 років на колії. За цей час вона навчилась робити із звичайного вагону частинку власної домівки.

До нових пасажирів кілька годин. За цей час вона натирає склянки та ложки, міняє скатертини, розкладає білизну, здає на прання забруднені речі.

Дивіться: Інституту мікробіології і вірусології – 90! Які відкриття роблять українські науковці

І розкриває секрети, як за 5 діб залишитись доглянутою.

Життя на колії жінка обрала 20 років тому. Коли з освітою фінансиста та педагога залишилась без роботи.

Аби стати провідником, навчалася 10 місяців в училищі. Це зараз вона провідник у новенькому вагоні, а перші 10 років  провела на старому Козятин – Кам’янець-Подільський.

Найважче конфліктні пасажири, її  завдання уникнути скандалів та бійок. Адже подорож в 6 годин без зупинки і без жодного правоохоронця.

Цим  провідникам  пощастило. Начальник поїзду показує можливості вагону-трансформера і розповідає чим небезпечний стоп-кран.

Віталій зізнається, роботу хотів кидати не раз. Його діти ростуть, коли батько весь час у дорозі. Життя на коліях для справжніх романтиків. Спочатку незвично, хитання залізниці сниться навіть вночі, але що більше працюєш, то більше тебе засмоктує професія.

До слова, від альтернативного класу – до цілої альтернативної школи. Такий шлях пройшли двоє педагогів-однодумців, створивши у Харкові особливий навчальний заклад, який вже 20 років успішно діє.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка