В осередку радіації та напруги – таємниці роботи на ЧАЕС

Усі  пасажири  безкоштовного електропоїзда зі Славутича – працівники ЧАЕС.

Залізнична платформа повністю крите приміщення. Тут зроблено все, щоби мінімізувати вплив навколишнього середовища, поки люди  не перевдягнуться у робочу форму. Серед 2,5 тисяч працівників ЧАЕС іде і Дмитро.

Він одразу розкриває таємниці. Аби потрапити на роботу, необхідно повністю роздягнутися. Усі речі, які на Дмитрові і з ним, на ЧАЕС не потраплять, вони зберігаються у шафках.

Дмитро працює на ЧАЕС 30 років, чоловік  відповідає за  електропостачання, ремонт двигунів, високовольтних перемикачів і ліній електропередач.

До радіаційного фону тут ставляться  по-філософськи.

Під час аварії, окрім четвертого енергоблока, найбільші руйнування зазнали високовольтні лінії електропередач.

Дивіться: Робота у метро: що робить і де спить машиніст

Тепер усе відновлено, а поруч з четвертим реактором працюють люди.

Тут мають справу з колосальною напругою – 330 і 750 кіловольт. Це в 3,5 тисячі разів більше ніж у звичайній домашній розетці.

Зарплати тут вищі, ніж середні по країні, але в рази менші, ніж в атомників у Європі. З переваг подвійна відпустка, якісне і дешеве харчування та медичне обслуговування. Та  інтерв’ю перериває повідомлення з радіорубки. Якщо радіацію не видно, то напругу можна таки почути.

Найближчим часом електрики в ЧАЕС стануть чи  не  найголовнішими. Після монтажу обладнання французами на четвертому енергоблоці, обслуговувати саркофаг будуть саме вони. Кажуть, робота на станції, що зупинилася, мінімум ще на 100 років.

До слова, провідник у поїзді – обов’язки та плюси і мінуси.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка