В перший бій йшов хто з чим міг: добровольці АТО згадують початок війни

Доброволець Да Вічі 4 роки тому змінив гори рідного Прикарпаття на терикони Донбасу. З Майдану ще юнаком він пішов до лав Правого сектору воювати проти кремлівських окупантів. Восени 2014-го зазнав поранення під Донецьким аеропортом, але повернувся на фронт. Нині – командир штурмової роти Добровольчого українського корпусу.  Згадує, в перший бій йшов хто з чим міг.

На початку березня 2014-го на окупацію росіянами Криму українці відреагували багатотисячними чергами до військоматів по всій країні. Хтось пішов у підрозділи Збройних сил, частина добровольців воювала у складі добробатів. Док із Дніпропетровщини, тож 4 роки тому пішов на передову аби слідом за Донбасом Руский мир не зруйнував його рідний край. В цивільному житті працював хірургом на передовій, рятує поранених бійців як парамедик.

Для білоруса Ганса Україна стала другою Батьківщиною. Доброволець за порятунок поранених побратимів отримав недержавну Нагороду народний герой. Та про минуле чоловік говорити не любить, адже попереду багато роботи.

Дивіться:  Як відзначають день добровольця на лінії розмежування

Аліна познайомилась із війною як волонтер та нині в медичному екіпажі готова в будь-яку хвилину вилетіти на поле бою за пораненим. Зізнається, тут на передовій про свята не думають, особливо зараз коли ворог може атакувати будь-якої миті.

Добровільно стати до лав Збройних Сил назвав Серп своїм обовязком. Він з окупованої частини Донбасу, тож прийшов до війська з особливою мотивацією – перемогти.

Сьогодні свято у тих, хто за покликом серця першим пішов на захист України. Та повноцінно відзначати день Добровольця ні в цивільному житті, ні на фронті поки не готові. Окупант ще на нашій землі.

До слова, СБУ блокувала мережу замовлених Росією провокаторів.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка