З кавою і вбиральнею або густий ліс. Як виглядають українські КПП і чому

Тиса – один з найбільших  міжнародних пунктів пропуску українсько-угорського кордону і перший зустрічає всіх, хто заїжджає з Європи в Україну. За добу пропускає 5 тис. людей і 2 тис. авто.

У святкові та вихідні пасажиропотік тут збільшується вдвічі. Часом черги сягають кількох кілометрів. Та люди не скаржаться і запевняють: пункт пропуску сучасний і зручний, навіть чекати на оформлення документів  тут комфортно. На території  кілька вбиралень, цілодобово працює кавярня  та відділення банку.

Дивіться: Паркан, сенсори і камери – як Латвія будує стіну на кордоні з Росією.

Через державний кордон  на півночі України в селищі Вільча пролягає шлях до Білорусі.  Щоправда,  автівки тут їздять раз у кілька годин. Про сервіс тут водії можуть лише мріяти. Навколо самого КПП ні сучасних туалетів, ані магазинів чи кав’ярень. Суцільні поля та ліси, які часто і слугують вбиральнями. Так Україна зустрічає своїх білоруських  гостей. Митники і прикордонники всю відповідальність із себе знімають, мовляв, створення вигод за територією КПП –  функція місцевої влади.

Та місцева влада самотужки  обладнати зону сервісу не може. Контрольний пункт розташований у зоні відчуження неподалік  Чорнобиля  і це неабияк відлякує підприємців. Окрім того, у Вільчі зовсім маленький пасажиропотік. Щоправда, надія є – 2020 року  цей пункт чекає на реконструкцію і тоді, можливо, з’являться хоча б сучасні туалети. А поки візитна картка України перед іноземними гостями нагадує середньовіччя. Таке  ж і перше враження про нашу країну.

Нагадаємо, раніше на пункті пропуску Краковець затримали активістку Femen.

Вгору Вгору
Вверх